Вибрана стаття
4 Веста (символ: .svg){kind=small}
) — астероїд, один із найбільших об'єктів у поясі астероїдів (середній діаметр 525 км). Відкритий 29 березня 1807 року німецьким астроном Генріхом Ольберсом і названий на честь Вести, богині дому та вогнища в римській міфології. Вважається, що Веста є другим об'єктом у поясі астероїдів за масою та за об'ємом після карликової планети Церери, хоч об'єм Вести (у межах похибки вимірювань) дорівнює об'єму Паллади. На Весту припадає близько 9 % маси поясу астероїдів. Для наземного спостерігача Веста є найяскравішим астероїдом. Її яскравість може досягати 5,1 зоряної величини, і в такі моменти її, хоч і слабко, видно неозброєним оком. 1,2 мільярда років тому Веста зазнала зіткнень з іншими об'єктами, що спричинили формування численних уламків та двох величезних кратерів, які займають більшу частину південної півкулі астероїда. Найбільше інформації про поверхню Вести відомо завдяки американському космічному апарату «Dawn», який дослідив астероїд в 2011—2012 роках.
Добра стаття
_-_Barbara_Bouchet5.jpg)
«Черво́на да́ма вбива́є сім разі́в» (італ. La dama rossa uccide sette volte) — італійсько-західнонімецький кінофільм 1972 року, готичне джалло, поставлене режисером Еміліо Міралья з американсько-італійською акторкою Барбарою Буше й італійським актором Уго Пальяї[it] в головних ролях, також у фільмі знімалися Маріна Мальфатті, Маріно Мазе[it], Пія Джанкаро[it], Сибіл Даннінґ[it] та інші. В основі сюжету історія про прокляття «Червоної дами», яка за легендою раз на сто років повертається, аби вбити сімох людей, а останньою жертвою буде обов'язково її сестра, «Чорна дама». Тобіас, старий власник замку сім'ї Вільденбрюк боїться, що одна з двох його онук стане «Червоною дамою», а друга — «Чорною дамою», але попри намагання зупинити прокляття став першою жертвою серії загадкових вбивств.
Вибране зображення
.jpg)
Вибраний список
У цій статті наведено списки типів телескопів або дотичних пристроїв, класифікованих за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном спектра, призначенням тощо. Станом на 2023 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектра: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги й недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також в різних телескопів — різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася у 20 столітті, є космічні телескопи, які внаслідок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.
.jpg)
.jpg)
