Вибрана стаття
4 Веста (символ: .svg){kind=small}
) — астероїд, один із найбільших об'єктів у поясі астероїдів (середній діаметр 525 км). Відкритий 29 березня 1807 року німецьким астроном Генріхом Ольберсом і названий на честь Вести, богині дому та вогнища в римській міфології. Вважається, що Веста є другим об'єктом у поясі астероїдів за масою та за об'ємом після карликової планети Церери, хоч об'єм Вести (у межах похибки вимірювань) дорівнює об'єму Паллади. На Весту припадає близько 9 % маси поясу астероїдів. Для наземного спостерігача Веста є найяскравішим астероїдом. Її яскравість може досягати 5,1 зоряної величини, і в такі моменти її, хоч і слабко, видно неозброєним оком. 1,2 мільярда років тому Веста зазнала зіткнень з іншими об'єктами, що спричинили формування численних уламків та двох величезних кратерів, які займають більшу частину південної півкулі астероїда. Найбільше інформації про поверхню Вести відомо завдяки американському космічному апарату «Dawn», який дослідив астероїд в 2011—2012 роках.
Добра стаття
Телеско́п (від грец. τῆλε — «далеко» + σκοπεῖν — «бачити, дивитися»), заст. далекогля́д, далековид — прилад для спостереження віддалених об'єктів, був вперше сконструйований у 1608 році трьома винахідниками — Гансом Ліпперсгеєм, Захарієм Янсеном та Джейкобом Метьюсом. Значно вдосконалений Галілео Галілеєм у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- та радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).
Вибране зображення
Вибраний список
У цій статті наведено списки типів телескопів або дотичних пристроїв, класифікованих за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном спектра, призначенням тощо. Станом на 2023 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектра: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги й недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також в різних телескопів — різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася у 20 столітті, є космічні телескопи, які внаслідок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.
_(cropped).jpg)
.jpg)
