Глухий ясенний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
t
Номер МФА 103
Кодування
HTML (decimal) t
Юнікод (hex) U+0074
X-SAMPA t
Кіршенбаум t
Брайль [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-2345) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-2345) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]
Звучання

Глухи́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою т.

Назва[ред. | ред. код]

  • Глухий альвеолярний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий альвеолярний проривний приголосний (англ. voiceless alveolar stop)
  • Глухий ясенний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий ясенний проривний приголосний (англ. voiceless alveolar stop)

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості глухого ясенного проривного:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська tick [tʰɪk] кліщ Див. англійська фонетика
арабська تين / tīn [tiːn] інжир Див. арабська фонетика
бенгальська টাকা [t̠aka] Така Див. бенгальська фонетика.
в'єтнамська ti [ti] тріщина Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська תמונה [tmuna] малюнок Див. Гебрейська фонетика
голландська[1] taal [taːɫ] мова Див. голландська фонетика
данська[2] dåse [ˈtɔ̽ːsə] можу Зазвичай /d̥/ або /d/. Пара до [t͡s] або [tʰ][3]. Див. данська фонетика
кабардинська тхуы [txʷə] п'ять
корейська 턱 / teok [tʰʌk̚] щелепа Див. корейська фонетика
люксембурзька[4] dënn [tɵ̞n] худий Див. люксембурзька фонетика
малайська tahun [tähʊn] рік Див. малайська фонетика
мальтійська tassew [tasˈsew] справжній
тайська ตา / ta [taː˥˧] око
угорська[5] tutaj [ˈtutɒj] пліт Див. угорська фонетика
фінська parta [ˈpɑrtɑ] хліб Див. фінська фонетика
чеська toto [ˈtoto] цей Див. чеська фонетика
японська[6] 特別 / tokubetsu [tokɯbet͡sɯ] особливий Див. японська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Gussenhoven, (1992), p. 45.
  2. ↑ Basbøll, (2005), p. 61.
  3. ↑ Grønnum, (2005), p. 120.
  4. ↑ Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.
  5. ↑ Szende, (1994), p. 91.
  6. ↑ Okada, (1991), p. 94.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arvaniti, Amalia (2007). Greek Phonetics: The State of the Art. Journal of Greek Linguistics 8: 97–208. doi:10.1075/jgl.8.08arv. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Blust, Robert (1999). Notes on Pazeh Phonology and Morphology. Oceanic Linguistics 38 (2): 321–365. doi:10.1353/ol.1999.0002. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition. ISBN 9004103406. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Engstrand, Olle (1999). Swedish. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 140–142. ISBN 0-521-63751-1. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press. 
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434. 
  • Kráľ, Ábel (1988). Pravidlá slovenskej výslovnosti. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Lass, Roger (2002). South African English. У Mesthrie, Rajend. Language in South Africa. Cambridge University Press. ISBN 9780521791052. 
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2009). Hakka Chinese. Journal of the International Phonetic Association 39 (107–111): 107. doi:10.1017/S0025100308003599. 
  • Liberman, AM; Cooper, FS; Shankweiler, DP; Studdert-Kennedy, M (1967). Perception of the speech code. Psychological Review 74 (6): 431–61. PMID 4170865. doi:10.1037/h0020279. 
  • Mahootian, Shahrzad (1997). Persian. London: Routledge. ISBN 0-415-02311-4. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Pavlík, Radoslav (2004). Slovenské hlásky a medzinárodná fonetická abeceda. Jazykovedný časopis 55: 87–109. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Remijsen, Bert; Manyang, Caguor Adong (2009). Luanyjang Dinka. Journal of the International Phonetic Association 39 (1): 113–124. doi:10.1017/S0025100308003605. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Roca, Iggy; Johnson, Wyn (1999). A Course in Phonology. Blackwell Publishing. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview. Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series 18. Bloomington: Indiana University. 
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/S0025100308003320. 
  • Szende, Tamás (1994). Illustrations of the IPA: Hungarian. Journal of the International Phonetic Association 24 (2): 91–94. doi:10.1017/S0025100300005090. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. Oxford University Press. 
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. 
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English. 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. 


Легеневі
Губно-
губні 		Губно-
зубні 		Зубні Ясенні Піднебінно-ясенні Ретро-
флексні 		Середньо-
піднебінні 		М'яко-
піднебінні 		Язичкові Глоткові Гортанні Нелегеневі й інші приголосні
Носові m ɱ n̪ n ɳ ɲ ŋ ɴ Клацаючі ʘ ǀ ǃ ǂ ǁ
Проривні p b p̪ b̪ t̪ d̪ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʔ Імплозивні ɓ ɗ ʄ ɠ ʛ
Фрикативні ɸ β f v θ ð s z ʃ ʒ ʂ ʐ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ Поштовхові pʼ tʼ kʼ qʼ sʼ
Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɹ̠ ɻ j ɰ Африкати p̪͡f t͡s d͡z t͡ʃ d͡ʒ t͡ɕ d͡ʑ ʈ͡ʂ ɖ͡ʐ t͡ɬ d͡ɮ
Дрижачі ʙ r • ʀ Інші
бокові 		ɺ МФА ретрофлексный латеральный одноударный согласный.svg ɫ
Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ ɽ • Коартикульовані
фрикативні 		ɕ ʑ ɧ
Бокові
фрикативні 		ɬ ɮ ꞎ МФА глухой палатальный латеральный фрикатив.svg МФА глухой велярный латеральный фрикатив.svg Коартикульовані
апроксиманти 		ʍ w ɥ
Бокові
апроксиманти 		l ɭ ʎ ʟ Коартикульовані
проривні 		k͡p ɡ͡b ŋ͡m
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати.
Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний. Затемнення вказує, що дана артикуляція вважається неможливою.
Дивіться також МФА • Список символів • Голосні (Шаблон)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_ясенний_проривний&oldid=36129684