1025

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік 1022 · 1023 · 1024 — 1025 — 1026 · 1027 · 1028

Десятиліття 1000-ні · 1010-ті — 1020-ті — 1030-ті · 1040-ві

Століття IX · X —  XI — XII · XIII

Тисячоліття 1-ше — 2-ге — 3-тє

1025 в інших календарях
Григоріанський 1025 MXXV
Римський
Ab urbe condita
1778
Візантійський 6533 – 6534
Вірменський 474 ԹՎ ՆՀԴ

Китайський 3721 – 3722
甲子 – 乙丑
Ефіопський 1017 – 1018
Єврейський 4785 – 4786
Індуїстські
- Вікрам самват 1080 – 1081
- Шака самват 947 – 948
- Калі Юґа 4126 – 4127

Перський

403 – 404

Рунічний

1275

Французький

-767 – -766

Ісламський

415 –416

Початок Високого Середньовіччя  • Епоха вікінгів  • Золота доба ісламу  • Реконкіста  • Київська Русь

Геополітична ситуація[ред. | ред. код]

Візантію очолив Костянтин VIII. Конрад II є імператором Священної Римської імперії. Королем Західного Франкського королівства є, принаймні формально, Роберт II Побожний.

Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, на південь від Римської області лежать невеликі незалежні герцогства, південна частина півострова належить Візантії. Південь Піренейського півострова займає Кордовський халіфат, охоплений міжусобицею. Північну частину півострова займають християнські королівство Леон (Астурія, Галісія), де править Альфонсо V, Наварра (Арагон, Кастилія) та Барселона. Канут Великий є королем Англії й Данії.

У Київській Русі княжить Ярослав Мудрий. У Польщі почалося правління Мешко II В'ялого. У Хорватії триває правління Крешиміра III. Королівство Угорщина очолює Стефан I.

Аббасидський халіфат очолює аль-Кадір, в Єгипті владу утримують Фатіміди, в Середній Азії — Караханіди, у Хорасані — Газневіди. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значними державами Індії є Пала, Пратіхара, Чола. В Японії триває період Хей'ан.

Події[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Докладніше: Померли 1025 року

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Louis Bréhier, « Vie et mort de Byzance » [archive], на http://bibliotheque.uqac.ca, Albin Michel, 1946.