Клуб працівників комунальних служб мав задовільнити всі культурні та розважальні потреби робітників. «Красивий сучасний будинок», як писала тогочасна преса, постане на вимоги спілки «Дім комунальних працівників». Після численних страйків робітників, які були, серед іншого, і про можливість мати власний клуб, магістрат купив площу на вулиці Кушевича. Гроші на будівництво –були відрахування із зарплат працівників. Кожен і кожна віддавали на клуб 1% від своєї зарплати. Громада також долучалась до зведення будинку у вільний від основної роботи час.

Вулиця Зарицьких носить ім’я знаної львівської родини, а пам’ятна таблиця на 27 будинку вказує, що тут жили Мирон Зарицький, відомий математик, його донька Катерина і її чоловік Михайло Сорока. На таблиці не зазначають, що там же проживав і Богдан Сорока, син Михайла і Катерини, львівський художник-графік.

Двоповерхові будинки, віллового типу, розташовані за адресою Героїв УПА, 72-79( колишня назва – Львівських Дітей – Lwowskich Dzieci). За словами, однієї з мешканок, їх звели в 1936 році, для двох сестер, що вирішили оселитись зі своїми сім’ями по-сусідству.

Проектувався як костел і монастир, а використовувався як будинок культури, конструкторське бюро та дослідні лабораторії. Комплекс монастиря Кармелітів босих та костел Богоматері розташовується на вул. Персенківка, 10.