|
Вибрана стаття
|
|
 Схематичне зображення підводного човна U-47 U-47 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 25 лютого 1937 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 29 жовтня 1938 року, 17 грудня 1938 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини.
U-47 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З моменту введення до строю, його командиром був капітан-лейтенант Гюнтер Прін. За два тижні до початку Другої світової війни підводний човен вийшов у визначений район у Північній Атлантиці для проведення атак на транспортних комунікаціях противника. З 3 вересня 1939 року, коли на морі розпочався період активних бойових дій, і до останнього походу у лютому-березні 1941 року, U-47 здійснив 10 бойових походів в Атлантичному океані, ставши одним з найрезультативніших підводних човнів Крігсмаріне. Підводний човен потопив 30 суден противника сумарною водотоннажністю 162 769 брутто-регістрових тонн та британський лінійний корабель «Роял Оук» (водотоннажність 29 150 тонн), а також пошкодив ще 8 суден (62 751 тонна).
7 березня 1941 року U-47 зник у Північній Атлантиці південніше Ісландії. Обставини його загибелі до цього часу невідомі.
|
Добрі статті
|
|
Ендрю Браун Каннінгем (англ. Andrew Browne Cunningham; 7 січня 1883 — 12 червня 1963) — британський воєначальник, флотоводець, адмірал флоту Королівського військово-морського флоту Великої Британії (1936—1945). Учасник Другої англо-бурської, Першої та Другої світових воєн. Народився в Дубліні, Ірландія. Навчався в Королівському британському морському коледжі в Дартмуті, по завершенні якого служив на кораблях Королівського флоту. За часів Першої світової війни командував есмінцем, бився на Середземному морі. В часи військової інтервенції союзників у громадянську війну в Росії бився на Балтиці. У Другій світовій один з найвідоміших флотоводців британських ВМС, командувач Середземноморського флоту, успішно командував ним у змаганнях проти італійських та німецьких сил, переміг у низці ключових морських битв. На флоті був відомим за своїм прізвиськом «ABC». Перший морський лорд Британського адміралтейства (1943—1945), баронет (1945), 1-й віконт Каннінгем Гайндгоупський (1946). Лорд-розпорядник коронації Єлизавети II (з 1953). Помер у віці 80 років у Лондоні, Англія.
Григорович-Барський Іван Григорович (1713 — 1791) — український архітектор, представник пізнього козацького бароко (рококо). Походив із купецького роду Григоровичів-Барських, брат мандрівника Василя Григоровича-Барського. Народився у Літковичах, Гетьманщина. Навчався у Києво-Могилянській академії. Працював інстигатором та, ймовірно, виконував обов'язки міського архітектора. Також був депутатом Київського магістрату та батьком 15 дітей. Автор багатьох сакральних та цивільних споруд Києва (фонтан Самсон (1748—1749), Покровська церква (1766), церква Миколи Набережного (1772—1775), Козельця (Собор Різдва Богородиці, будинок полкової канцелярії) та інших міст та містечок України. В його пізній творчості помітний перехід до класицизму. Помер у Києві.
|
Вибраний список
|
|
Список змісту номерів українськомовного журналу іноземної літератури «Всесвіт» за 1989 рік. В цей рік вийшло 12 номерів, які складалися з 192 сторінки кожен. Тираж становив від 60 155 в №1 до 70 115 примірників в номері № 12, що свідчить про збільшення обсягів на 16,62 %. За цей період було надруковано 7 романів та понад 100 повістей. За переклад роману Віктором Шовкуном «Сотворіння світу» Гора Відала отримав премію імені Миколи Лукаша «Ars Translationis». У №11 розкривалась тема Голодомору. Географія перекладів представлена творами європейських, південноамериканських, північноамериканських та азійських авторів. Зокрема, представниками Японії, США, Аргентини, Франції, НДР і ФРН та інших. Продовжували існувати такі рубрики, як Клуб любителів фантастики, Майстри детективу та інші.
Новорічні марки СРСР почали емітуватися з грудня 1962 року, коли вперше на поштовій марці СРСР, фактично випущеної в обіг в 1962 році, був вказаний 1963 рік. Ідея святкової поштової марки припала до смаку не тільки філателістам, а й користувалася попитом серед громадян, які відправляли традиційні поздоровлення. Новорічні марки стали випускатися щорічно. Найчастіше у якості сюжету новорічних поштових марок СРСР були використані куранти на Спаській вежі та види Московського Кремля. Однак, пізніше на новорічних марках стали зображати і діда Мороза, а в 1979 році на новорічній марці «1980» був зображений Олімпійський Мішка.
|
Вибраний портал
|
|
|
|
|
Цікавинки
|
|
- Вомбат — єдина тварина, що має фекалії кубічної форми.
- Через відмінність у визначенні рівня моря «німецька» половина мосту через Рейн у швейцарському Лауфенбурзі виявилася на 54 сантиметри вищою за «швейцарську».
|
Реєструйтеся!
.jpg)
Розділи Вікіпедії
