Щодо виявлення суб’єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, та порядок їх реєстрації

Після здійснення ідентифікації осіб, які проводили фінансову операцію, суб’єкт первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкт) вживає заходів для виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.

Пунктом 5.1 розділу V Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2339/5 (далі – Положення), встановлено, що виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб'єктом на підставі:

- ознак операцій, які відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму» (далі – Закон) підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

- типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, опублікованих на офіційних веб-сайтах Держфінмоніторингу та Мін'юсту;

- критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом України;

- рекомендацій Мін'юсту України.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона, зокрема, має одну або більше наступних ознак:

1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;

2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;

3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов'язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону).

У разі якщо у суб’єкта виникають підстави вважати, що фінансова операція пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, внутрішній фінансовий моніторинг проводиться також щодо інших фінансових операцій, в уточненні яких виникла необхідність.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 6 Закону суб’єкт повинен забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення.

Відповідно до пункту 4 Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2337/5, суб’єкт повинен вжити запобіжних заходів щодо клієнтів з країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (далі - ризиковані країни).

Зокрема, нотаріуси повинні вживати таких заходів:

- забезпечувати їх посилену ідентифікацію;

- забезпечувати збір необхідної інформації про зміст їх діяльності, фінансовий стан, репутацію;

- вживати заходів щодо перевірки достовірності та повноти інформації, отриманої від клієнта;

- приділяти підвищену увагу фінансовим операціям клієнта, що мають високий ступінь ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Нотаріуси можуть встановлювати додаткові запобіжні заходи щодо ризикованих країн та клієнтів з цих країн залежно від специфіки своєї діяльності.

Пунктом 5 цього Положення передбачено, що суб’єкт має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу.

Про відмову у проведенні фінансової операції суб’єкт зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг України протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

Крім того, суб’єкт має право зупинити проведення фінансової операції клієнтом з ризикованої країни у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статею 16 Закону.

Частиною третьою статті 12 Закону передбачено, що порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також подання Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, для суб’єктів (крім банків) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 12 Порядку взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державному комітетові фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747 (далі – Порядок взяття на облік), реєстр це форма реєстрації суб'єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, та їх учасників, яка визначається Держфінмоніторингом.

Форми обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, які надаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу (крім банків), та інструкцію щодо їх заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2013 № 496.

Згідно з пунктом 13 Порядку взяття на облік адвокати, нотаріуси та інші особи, які надають юридичні послуги, як спеціально визначені суб’єкти вносять до реєстру інформацію про проведення або спробу проведення фінансових операцій:

- що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону;

- у проведенні яких суб'єкт відмовив у зв'язку з тим, що вони містять ознаки таких, що згідно із Законом підлягають фінансовому моніторингу;

- у проведенні яких суб'єкт відмовив у зв'язку з ненаданням клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення його фінансової діяльності;

- стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції;

- проведення яких суб'єкт зупинив у зв'язку з тим, що вони містять ознаки, передбачені статтями 16 Закону;

- проведення яких суб'єкт зупинив у зв'язку з тим, що їх учасниками або вигодоодержувачами є особи, які включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції.

Відповідно до пункту 15 Порядку взяття на облік суб’єкт зобов’язаний виявляти фінансові операції, зазначені у пункті 13 цього Порядку, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

У разі виявлення фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є особи, включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або до яких застосовані міжнародні санкції, суб'єкт у той же день вносить інформацію про таку операцію до реєстру.

У разі зупинення фінансових операцій за рішенням (дорученням) Держфінмоніторингу суб'єкт в день надходження такого рішення (доручення) вносить інформацію про таку операцію до реєстру.

У разі виявлення інших фінансових операцій, ніж ті, що зазначені вище, суб'єкт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення вносить інформацію про них до реєстру.

Враховуючи положення абзацу першого пункту 16 Порядку взяття на облік реєстрацію фінансових операцій проводить нотаріус особисто.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2013 № 496 (далі – Інструкція), форма № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» (далі - форма № 2-ФМ) формується із послідовних записів про фінансову операцію, при цьому кожний запис складається із заповнених бланків форм за відповідними розділами. Усі записи в Реєстрі нумеруються послідовно та мають наскрізну нумерацію. Бланки форм, передбачені розділом III реєстру, заповнюються для кожного учасника фінансової операції окремо.

Форма № 2-ФМ повинна обов'язково включати відомості щонайменше про двох учасників: клієнта та контрагента (у разі якщо контрагентом є спеціально визначений суб'єкт первинного фінансового моніторингу - щонайменше про клієнта). Залежно від характеру фінансової операції форма № 2-ФМ може містити декілька відомостей про клієнтів, контрагентів та інших учасників фінансової операції згідно з Довідником кодів типів осіб, що мають відношення до фінансової операції (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції виправлення даних, внесених до реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не допускається. У разі допущення помилки (помилок) у реєстрі фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, у реєстрі необхідно анулювати помилковий запис щодо відповідної фінансової операції, а виправлений запис про фінансову операцію внести під новим номером. Анулювання запису фіксується шляхом внесення слова «АНУЛЬОВАНО» у поле «Додаткова інформація» розділу IV у реєстрі, який ведеться суб'єктом та у якому допущено помилку (помилки). У цьому самому полі зазначаються номер та дата нового запису про цю фінансову операцію.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що при виправленні нотаріусом помилок або неточностей у записах, інформацію щодо яких не було взято на облік Держфінмоніторингом, у реєстрі слід обов'язково заповнити розділ «Дані про попередню реєстрацію фінансової операції, що не взята на облік».

При виявленні помилок або неточностей у записах, інформацію щодо яких було взято на облік Держфінмоніторингом, у реєстрі також необхідно анулювати помилковий запис щодо відповідної фінансової операції, а виправлений запис про фінансову операцію внести під новим номером та надіслати до Держфінмоніторингу. При цьому в полях 690 та 700 зазначаються відповідно порядковий номер фінансової операції, що коригується, у реєстрі і дата реєстрації фінансової операції, що коригується (пункт 6 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з пунктом 17 Порядку взяття на облік інформація про фінансову операцію вноситься до реєстру, що ведеться в електронному вигляді або на паперових носіях.

Якщо реєстр ведеться в електронному вигляді, в кінці кожного місяця всі нові записи роздруковуються. Роздруковані сторінки засвідчуються підписом керівника або відповідального працівника. До 5 числа кожного місяця роздруковані сторінки з інформацією за минулий місяць складаються у хронологічному порядку, прошнуровуються, засвідчуються підписом керівника або відповідального працівника, скріпленим печаткою. На першій сторінці зазначається кількість сторінок, перша та остання дата внесення інформації. Такі сторінки зберігаються протягом п'яти років.