Пріоритети у роботі Міністерства юстиції України на 2010 рік
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Міністр юстиції України
______________ Лавринович О.В.
18 березня 2010 року
П Р І О Р И Т Е Т И
у роботі Міністерства юстиції на 2010 рік
Пріоритетами у діяльності Міністерства є:
- Удосконалення законодавчого регулювання реалізації конституційних прав і свобод людини.
- Реформування системи правосуддя.
- Реформування кримінальної юстиції.
- Реформування системи виконання покарань.
- Удосконалення правових засад запобігання та протидії корупції.
- Підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), запровадження ефективних механізмів захисту прав і законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні.
- Подальше реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.
- Формування системи безоплатної правової допомоги.
- Удосконалення міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах України.
- Здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
- Вжиття заходів по створенню єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
З метою реалізації визначених пріоритетів робота Міністерства юстиції спрямовуватиметься на виконання таких заходів і завдань:
Пріоритет 1: Удосконалення законодавчого регулювання реалізації конституційних прав і свобод людини.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Статтею 3 Конституції України визначено, що головним обов’язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, дотримання прав людини – фундаментальна конституційна засада в Україні, дія якої спрямовує всю сукупність суспільно-політичних відносин, закладає підвалини для подальшого законодавчого утвердження механізмів реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Значна частина законодавчих актів України не відповідають європейським стандартам у сфері правового регулювання механізмів реалізації конституційно визнаних прав людини, не дозволяють громадянам України безперешкодно і в повному обсязі реалізувати свої права.
Саме тому удосконалення існуючих та запровадження нових законодавчих форм реалізації прав і свобод людини визначається одним із пріоритетних напрямів законопроектної діяльності Міністерства юстиції і розглядається як важлива складова процесу утвердження громадянського суспільства в державі.
Основною метою реалізації пріоритету є підготовка нових проектів законів, що забезпечить високий рівень легітимності майбутнього законодавства, його однозначне застосування, мінімізацію неузгодженостей між нормативно-правовими актами у відповідній сфері правового регулювання; удосконалення порядку реалізації конституційних прав та свобод людини (зокрема, права на об’єднання у громадські організації; права на мирні збори; права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів; права брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах) шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, проекти яких розроблятимуться Міністерством юстиції за участю заінтересованих органів виконавчої влади та громадськості.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- розробити і забезпечити супроводження у Верховній Раді України проектів законів України:
"Про місцевий референдум";
"Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади";
"Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів" ("Про лобіювання");
"Про адміністративні послуги";
- забезпечити супроводження у Верховній Раді України проектів законів України:
"Про громадські організації";
"Про порядок організації і проведення мирних заходів";
"Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення";
проекту Адміністративно-процедурного кодексу України;
- організаційного характеру:
- забезпечити проведення правоосвітніх заходів для інститутів громадянського суспільства з метою налагодження їх діалогу з владою та сприяння розвитку громадянського суспільства.
Пріоритет 2: Реформування системи правосуддя.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Система правосуддя в Україні потребує докорінних змін як на рівні Основного Закону, так і на рівні законодавства у сфері судоустрою та судочинства.
Змін потребують конституційні засади формування системи судів, зокрема, в частині створення оптимальної системи судоустрою. У зв’язку з цим правосуддя має бути організоване так, щоб забезпечити сталість судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, як того вимагає Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини.
Необхідно на законодавчому рівні удосконалити процедуру добору суддів, що має відбуватися на засадах конкурсності та прозорості.
Актуальним є питання перегляду повноважень голови суду, які є невластивими для такої посади, зокрема, в частині розподілу справ між суддями, преміювання суддів, що є важелем впливу на суддю.
Необхідно запровадити механізми запобігання зловживанням з боку суддів судів загальної юрисдикції під час розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів вищих органів державної влади. Тому потребують перегляду види правовідносин, на які не поширюватиметься компетенція судів загальної юрисдикції.
Потребує удосконалення механізм дисциплінарної відповідальності суддів. Зокрема, необхідно встановити чіткий перелік підстав та регламентування строків цієї процедури. Доцільним є створення окремого органу в системі судоустрою для розгляду таких питань, а також служби інспекторів, яка здійснюватиме перевірки фактів порушень суддями закону.
Необхідно удосконалити правове регулювання господарського судочинства з урахуванням європейських стандартів.
З метою розширення альтернативних методів вирішення спорів необхідним є запровадження процедури медіації (примирення) у процесуальне законодавство.
Основною метою реалізації пріоритету є забезпечення справедливого, незалежного, ефективного та доступного судочинства відповідно до визнаних європейських стандартів.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- сприяти прийняттю Верховною Радою України:
нових редакцій законів України "Про судоустрій України", "Про статус суддів";
Кодексу господарського судочинства;
внесення змін до процесуальних кодексів;
законів України щодо запровадження процедури медіації (посередництва).
Пріоритет 3: Реформування кримінальної юстиції.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311, затверджено Концепцію реформування кримінальної юстиції України, яка визначає комплексне реформування сфери кримінального процесу, кримінального права та органів системи юстиції і органів правопорядку у відповідності до міжнародних стандартів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 1153-р затверджено План заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України. Міністерство юстиції визначено координуючим органом з виконання заходів, передбачених цим планом.
Міністерством юстиції спільно з Національною комісією із зміцнення демократії та утвердження верховенства права розроблено проект нової редакції Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням засад реформування кримінальної юстиції, визначених у Концепції реформування кримінальної юстиції України.
На засіданні Національної комісії 10 грудня 2008 року прийнято рішення схвалити проект нового Кримінального процесуального кодексу України та подати його Президенту України для внесення на розгляд Верховної Ради України.
Секретаріат Президента України у травні 2009 року зазначений проект Кодексу надіслав Кабінету Міністрів України для погодження із заінтересованими органами. Міністерством юстиції проект Кодексу погоджено із заінтересованими органами.
14 жовтня 2009 року проект Кодексу розглянуто Урядом та доручено провести широке громадське обговорення. Міністерством юстиції проведено громадське обговорення проекту Кримінального процесуального кодексу шляхом опублікування його положень та інформації щодо нього у засобах масової інформації, проведення низки "круглих столів", в яких взяли участь викладачі вищих навчальних закладів, представники правозахисних організацій, суддівського корпусу, адвокати тощо.
За результатами громадського обговорення проект Кримінального процесуального кодексу України доопрацьовано та 23 листопада 2009 року внесено на розгляд Кабінету Міністрів України.
Виконання Кримінального процесуального кодексу вимагатиме інституційних змін, адже органи, що реалізують функції кримінального переслідування, повинні бути пристосовані до виконання нових завдань. Необхідно переглянути повноваження системи органів прокуратури, зосередивши їх діяльність на кримінальному переслідуванні.
Крім того, має бути забезпечено незалежність органів прокуратури від політичного впливу під час прийняття рішень.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- сприяти прийняттю Верховною Радою України проекту Кримінального процесуального кодексу України після його внесення на розгляд Парламенту;
- забезпечити виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України.
Пріоритет 4: Реформування системи виконання покарань.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Приміщення, в яких тримаються особи, засуджені до позбавлення волі, є казарменого типу, в кожному з них перебуває по кілька десятків людей. Аналогічна ситуація склалася у слідчих ізоляторах. Більшість будівель і споруд, інженерних мереж установ виконання покарань та слідчих ізоляторів побудовано та введено в експлуатацію понад 50 років, тому потребує реконструкції або капітальних ремонтів.
Існуюча система попереднього ув’язнення характеризується високим ризиком порушення прав людини, урегульована суперечливими правилами й вимагає занадто великих видатків. Суттєвим недоліком зазначеної системи є відсутність вичерпного переліку випадків та критеріїв застосування взяття під варту у порівнянні з іншими запобіжними заходами.
Значна кількість засуджених, що тримається в установах виконання покарань, має низький освітній рівень.
Відсутня можливість залучати до праці всіх засуджених, оскільки необхідне обладнання у професійно-технічних навчальних закладах при установах виконання покарань та на підприємствах зазначених установ або відсутнє, або є застарілим.
Сучасні підходи до організації виробничої діяльності обумовлюють необхідність зміни правового регулювання діяльності підприємств установ виконання покарань.
Існує прогалина у законодавстві щодо пенсійного страхування осіб, які утримуються в установах виконання покарань та які відбули покарання.
Незважаючи на значну кількість засуджених із соматичними та психічними захворюваннями, поширення серед них туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, проблема із забезпеченням таких осіб ефективною медичною допомогою залишається нерозв’язаною.
Потребує вдосконалення діяльність кримінально-виконавчої інспекції, на обліку якої перебуває майже половина всіх засуджених і роль якої зростатиме у зв’язку із змінами судової практики у бік надання переваги покаранням, не пов’язаним із позбавленням волі. Назріла необхідність створення служби пробації, яка існує у багатьох європейських державах.
Продовжують мати місце випадки неналежного поводження персоналу Державної кримінально-виконавчої служби з особами, які взяті під варту та відбувають покарання в установах виконання покарань, а скарги засуджених на упереджене ставлення до них з боку персоналу не завжди розглядаються своєчасно та об’єктивно.
Відсутній вищий навчальний заклад IV рівня акредитації з підготовки кадрів для Державної кримінально-виконавчої служби, не вирішені питання соціального захисту персоналу, насамперед із забезпеченням житлом.
Потребує перегляду порядок організації громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання.
Основною метою реалізації пріоритету є реформування Державної кримінально-виконавчої служби, створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими та особами, взятими під варту, розвиток матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, створення служби пробації, поліпшення роботи з кадрами кримінально-виконавчої служби, вдосконалення організації громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених, сприяння соціальній адаптації осіб, звільнених від відбування покарання.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- розробити проект нової редакції Положення про спостережні комісії;
- забезпечити супроводження проектів законів України про:
порядок обліку осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, та здійснення контролю за їх поведінкою;
запровадження програм корекції соціальної поведінки осіб, звільнених від відбування покарання з випробовуванням;
врегулювання питання удосконалення порядку роздільного тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у місцях попереднього ув’язнення;
амністію;
коригування граничної чисельності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України;
забезпечення житлом осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
удосконалення правового регулювання діяльності підприємств установ виконання покарань;
- забезпечити супроводження проекту Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року;
- взяти участь у розробленні нормативно-правових актів, які відповідали б міжнародним стандартам і сприяли забезпеченню виконання у повному обсязі функцій, покладених на Державну кримінально-виконавчу службу;
- організаційного характеру:
- забезпечити правові та організаційні передумови для подальшого скорочення чисельності осіб, які утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
- брати участь та сприяти Державному департаменту з питань виконання покарань у створенні умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, у відповідності з вимогами законодавства, винесенні слідчих ізоляторів із центрів великих міст за їх межі;
- брати участь у створенні національного превентивного механізму із запобігання катувань;
- сприяти вирішенню питання надання належної медичної допомоги особам, взятим під варту, хворим на активну форму туберкульозу, ВІЛ/СНІД;
- брати участь у роботі міжвідомчої робочої групи з питань замісної підтримуючої терапії стосовно впровадження програм замісної підтримувальної терапії для осіб, які є споживачами ін’єкційних наркотиків та утримуються в ізоляторах тимчасового тримання Міністерства внутрішніх справ, слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби;
- розвивати міжнародну співпрацю, вивчати і запроваджувати позитивний досвід європейських держав у сфері виконання кримінальних покарань (служба пробації, нові моделі установ виконання покарань) та підготовки кадрів для пенітенціарної системи;
- сприяти відкриттю вищого навчального закладу IV рівня акредитації з підготовки кадрів для Державної кримінально-виконавчої служби;
- брати участь спільно з державними, громадськими та міжнародними організаціями у реалізації проектів щодо створення ефективного механізму громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених, вдосконалення системи соціальної адаптації осіб, звільнених від відбування покарання.
Пріоритет 5: Удосконалення правових засад запобігання та протидії корупції.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Корупція в Україні з кожним роком набуває ознак загрози національній безпеці держави. Затягування невідкладних заходів із запобігання та протидії корупції перешкоджає євроінтеграційним процесам, призводить до політичних криз у суспільстві, негативно впливає на інвестиційну привабливість України.
На часі подальше реформування антикорупційного законодавства на засадах світових стандартів, яке б продовжило імплементацію нових стандартів у сфері запобігання та протидії корупції.
Прийняття 11 червня 2009 року Верховною Радою України антикорупційного пакету законів України "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" (вводяться в дію з 1 січня 2011 року) надало змогу визначити нові засади діяльності державних органів у питаннях запобігання корупції, привести питання кримінальної та адміністративної відповідальності за корупцію у відповідність до Кримінальної Конвенції Ради Європи проти корупції, встановити відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення.
Разом з тим, необхідно прискорити прийняття проектів законів України "Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування" та "Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів і їх витрачанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, членами їх сімей та близькими родичами", які також є важливими інструментами у системі доброчесності та необхідність прийняття яких передбачена рекомендаціями GRECO.
Українське суспільство у своїй більшості негативно ставиться до проявів корупції, але своїми діями часто сприяє її поширенню, що є однією з основних проблем. Від її вирішення залежить успіх реформ в цілому, тому держава має широко залучати суспільство до антикорупційних заходів, зокрема встановити механізм залучення представників неурядових організацій та громадянського суспільства до заходів щодо запобігання та протидії корупції.
Нове антикорупційне законодавство містить норми, що безпосередньо наділяють громадськість повноваженнями у сфері попередження та протидії корупції.
Основною метою реалізації пріоритету є виконання комплексу заходів нормотворчого та організаційного характеру щодо забезпечення єдиних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- забезпечити супроводження проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедур здійснення конфіскації";
- брати участь у супроводженні проектів законів України:
"Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування";
"Про державну службу" (нова редакція);
"Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів і їх витрачанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, членами їх сімей та близькими родичами";
- організаційного характеру:
- брати участь у заходах стосовно інформування громадськості про діяльність органів державної влади щодо запобігання та протидії корупції;
- проводити семінари, круглі столи з надання коментарів та роз’яснень нового антикорупційного законодавства.
Пріоритет 6: Підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), запровадження ефективних механізмів захисту прав і законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Однією із визначальних ознак дієвості судової гілки влади є забезпечення своєчасного, належного та повного виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав стягувача. Натомість у чинному законодавстві боржнику створено численні можливості активно протидіяти виконанню судового рішення й не нести при цьому жодної відповідальності.
З метою системного вирішення проблемних питань виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні Міністерством юстиції проаналізовано стан законодавчого регулювання даної сфери, вивчено проблемні питання, які виникають на практиці, у тому числі й рекомендації Європейського суду з прав людини, та визначено ряд заходів, спрямованих на удосконалення процесу виконання рішень, який має відбуватися на засадах відкритості та прозорості.
Найголовнішим заходом є прийняття Верховною Радою України законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень" (р. № 2782) та "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження дії мораторію на примусову реалізацію майна боржника".
Прийняття цих законів дозволить на законодавчому рівні подолати існуючі на сьогодні проблеми, пов’язані із виконанням рішень судів та інших органів (посадових) осіб та запровадити ефективні механізми захисту прав і законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні.
На сьогодні продовжує недостатньо ефективно функціонувати процедура розгляду та прийняття рішень органами прокуратури за поданнями державних виконавців про притягнення боржників до кримінальної відповідальності. Упродовж 2009 року задоволено лише близько 10% подань державних виконавців до прокуратури про притягнення до відповідальності осіб, які ухиляються від виконання рішень судів.
Основною метою реалізації пріоритету є вжиття заходів, спрямованих на підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), та запровадження ефективних механізмів захисту прав і законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- сприяти прийняттю Верховною Радою України:
проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень" (р. № 2782 від 17.07.2008), яким передбачається комплексно вирішити проблемні питання, що виникають у процесі примусового виконання судових рішень та суттєво підвищити рівень їх виконання;
проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження дії мораторію на примусову реалізацію майна боржника", яким пропонується обмежити дію мораторіїв, встановлених законами України, зокрема усунення необґрунтованих переваг, наданих окремим суб’єктам господарювання під час виконання судових рішень;
- організаційного характеру:
- вжити додаткові заходи, спрямовані на подальше покращення взаємодії органів державної виконавчої служби та органів прокуратури з питань виконання рішень судів;
- удосконалити систему методичного забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби;
- вжити заходи щодо удосконалення роботи органів державної виконавчої служби з використанням інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Пріоритет 7: Подальше реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
З прийняттям 1 жовтня 2008 року Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" державних та приватних нотаріусів зрівняно у повноваженнях щодо вчинення нотаріальних дій, що значно розширить можливості громадян до нотаріальних послуг. Крім того, посилено відповідальність нотаріусів, зокрема, визначені підстави та порядок зупинення та припинення приватної нотаріальної діяльності, розширено перелік підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Створення єдиного нотаріату цим Законом не було передбачено, тому реалізація цього пріоритету можлива шляхом прийняття Закону України "Про нотаріат" у новій редакції, яким слід врегулювати питання організації та діяльності нотаріату, забезпечити ефективне державне регулювання діяльності нотаріату, створення органів професійного самоврядування нотаріусів, єдиного страхового фонду нотаріусів для виплат сум на відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок недбалого виконання обов’язків нотаріусом.
Основна мета реалізації пріоритету - забезпечити функціонування нотаріату як публічно-правового інституту, який забезпечує позасудову охорону і захист прав та законних інтересів суб’єктів права і побудований на єдиних принципах, формах та методах організації та здійснення нотаріальної діяльності, а також державного регулювання цієї діяльності. Необхідно провести реформування системи нотаріату, запровадивши єдину форму його діяльності, із прозорістю допуску громадян до професії нотаріуса, покращенням доступу фізичних та юридичних осіб до нотаріальних послуг, створивши професійну самоврядну організацію нотаріусів.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- розробити проект Закону України "Про нотаріат" в новій редакції;
- організаційного характеру:
- забезпечити подання проекту Закону України "Про нотаріат" в новій редакції до Кабінету Міністрів України та його супроводження у Верховній Раді України.
Після прийняття Закону України "Про нотаріат" в новій редакції вжити заходів:
- нормотворчого характеру:
- розробити План заходів щодо реалізації Закону України "Про нотаріат" в новій редакції;
- розробити нормативно-правові акти, спрямовані на реалізацію цього Закону;
- привести нормативно-правові акти Міністерства юстиції у відповідність із Законом "Про нотаріат" (у новій редакції) і скасувати акти, що йому не відповідають;
- підготувати пропозиції щодо ліквідації державних нотаріальних контор;
організаційного характеру:
- подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону;
- удосконалити анонімну систему кваліфікаційного тестування осіб, які бажають бути допущені до зайняття нотаріальною діяльністю;
- розробити методику встановлення єдиних тарифів за надання нотаріальних послуг;
- провести роботу щодо створення єдиного страхового фонду нотаріусів для виплат сум на відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок недбалих або незаконних дій нотаріуса;
- організувати проведення загальних зборів нотаріусів відповідних регіонів з метою створення регіональних самоврядних організації нотаріусів, обрання керівних органів цих організацій та делегатів на З’їзд нотаріусів України;
- забезпечити розробку проекту статуту Всеукраїнської самоврядної організації нотаріусів та його обговорення практикуючими нотаріусами;
- провести перший з’їзд нотаріусів України.
Пріоритет 8: Формування системи безоплатної правової допомоги.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Відповідно до частини першої статті 59 Конституції України кожний має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
На сьогодні законодавство України передбачає безоплатне надання правової допомоги лише у кримінальному процесі в окремих випадках.
У той же час право на безоплатну правову допомогу закріплено за широким колом осіб. Зокрема, це особи, визначені законами України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", "Про психіатричну допомогу", "Про біженців", "Про соціальні послуги", "Про охорону дитинства", Сімейний кодекс України.
Проте певні заходи щодо формування системи безоплатної правової допомоги вжито.
Так, Указом Президента України від 9 червня 2006 року № 509 схвалено Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, якою, зокрема, встановлено критерії доступу осіб до безоплатної правової допомоги, передбачено механізми надання первинної і вторинної правової допомоги, визначено суб’єктів її надання.
За сприяння Міжнародного фонду "Відродження" в рамках програми "Верховенство права" реалізуються пілотні проекти щодо створення експериментальних центрів з надання безоплатної правової допомоги. Нині вони діють у Київській, Харківській і Хмельницькій областях.
Ключовим у становленні системи якісної правової допомоги є прийняття Закону України "Про безоплатну правову допомогу", який на сьогодні Верховною Радою України прийнято у першому читанні за основу.
Законом пропонується визначити підстави і порядок надання безоплатної правової допомоги, суб’єктів надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання такої допомоги, повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб з питань надання безоплатної правової допомоги та інше.
Основна мета (стратегія) реалізації пріоритету - створення дієвого механізму реалізації конституційного права кожного на правову допомогу, належне виконання Україною її міжнародних зобов’язань у сфері прав людини, запровадження європейських стандартів у сфері надання правової допомоги та доступу до правосуддя.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України "Про безоплатну правову допомогу";
- організаційного характеру:
- забезпечити надання безоплатної первинної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення через мережу громадських приймалень, створених при органах юстиції, та виїзних консультаційних пунктів до сільської місцевості;
- надавати необхідну методичну допомогу працівникам громадських приймалень.
Після прийняття Закону України "Про безоплатну правову допомогу" розробити:
- порядок і умови проведення конкурсу та вимоги до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги;
- порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі;
- порядок і умови укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі;
- порядок ведення Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі локальних реєстрів Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору;
- Типове положення про установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;
- порядок та критерії залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;
- Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
- стандарти якості надання безоплатної правової допомоги;
- взяти участь у розробленні порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб.
Пріоритет 9: Удосконалення міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах України.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Україна, як держава, не тільки уособлює в собі роль регулятора соціально-економічних стосунків у суспільстві, але й сама є учасником таких відносин. Будучи учасником відносин у сфері господарювання, органи державної влади мають гарантувати безумовне дотримання прав та інтересів держави в цих відносинах, вживати вичерпних та ефективних заходів захисту таких прав та інтересів. Судовий захист є одним із базових механізмів такого захисту. В часи економічної кризи ефективність захисту інтересів держави в судах набула особливої ваги та потребує злагодженості в діях усіх органів державної влади.
18 червня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 582 "Про заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України" з покладанням на Міністерство юстиції особливої ролі в її реалізації. Проте, через відсутність достатнього бюджетного фінансування зазначена постанова була реалізована лише частково.
Реалізація зазначеної постанови в повному обсязі сприятиме підвищенню ефективності функціонування системи захисту інтересів держави в судах в цілому та здійсненню міжвідомчої координації з цього питання зокрема.
Основна мета реалізації пріоритету – підвищення ефективності міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- організаційного характеру:
- продовжити роботу зі створення Реєстру судових проваджень, де однією із сторін є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (завершити розробку та затвердити порядок ведення Реєстру, утворити відповідний структурний підрозділ з покладанням на нього функцій щодо ведення Реєстру та організації роботи з міжвідомчої координації).
Пріоритет 10: Здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
Проведення поступової адаптації законодавства України до acquis ЄС з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до нього, зокрема виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, дозволить забезпечити як подальшу інтеграцію України у європейський та світовий економічний простір, так і створить сприятливі умови для її подальшого соціально-економічного розвитку.
У 2010 році робота з адаптації законодавства України до acquis ЄС проводитиметься у контексті підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, елементом якої є створення зони вільної торгівлі.
Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- організаційного характеру:
- забезпечити науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне супроводження делегації України на переговорах з ЄС щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, елементом якої є створення зони вільної торгівлі;
- продовжити участь у межах компетенції в координації роботи, пов’язаної з виконанням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
- забезпечити в межах компетенції моніторинг реалізації пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС;
- проводити експертизу проектів законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, на відповідність acquis communautaire;
- продовжити переклад українською мовою актів acquis communautaire та актів законодавства держав - членів Європейського Союзу, що регулюють відносини у пріоритетних сферах адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
- забезпечити функціонування загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права;
- координувати в межах своїх повноважень співробітництво між Україною та Європейським Союзом у сфері юстиції, свободи та безпеки.
Пріоритет 11: Вжиття заходів по створенню єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:
На сьогодні одним із проблемних питань в Україні є відсутність єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно (у тому числі і на земельні ділянки) та їх обмежень, що унеможливлює належний захист прав фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно.
11 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України за № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі - Закон).
Законом запроваджується обов’язкова державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень за принципом «єдиного вікна» та встановлюються гарантії достовірності зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Систему органів державної реєстрації прав складатимуть спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Повноцінне функціонування передбаченої Законом системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у порядку, визначеному Законом, має розпочатися з 1 січня 2012 року. Однак, поетапне вжиття відповідних заходів має розпочатися вже у 2010 році.
Основною метою реалізації пріоритету є запровадження єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень за принципом «єдиного вікна», що передбачає реєстрацію усіх прав та обтяжень на нерухоме майно (як на земельні ділянки, так і на об’єкти, розташовані на них).
З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:
- нормотворчого характеру:
- розробити та подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативно-правових актів необхідних для реалізації положень Закону;
- розробити проекти нормативно-правових актів Міністерства юстиції, спрямованих на реалізацію положень Закону;
- переглянути нормативно-правові акти з метою виявлення неузгодженостей із Законом та розробити відповідний проект;
- ініціювати перед іншими центральними органами виконавчої влади (зокрема, Держкомземом, Мінжитлокомунгоспом) внесення змін у відомчі нормативно-правові акти;
- організаційного характеру:
- здійснити заходи щодо підключення до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідних бюро технічної інвентаризації і запровадити єдину узагальнену практику надання інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках;
- здійснити заходи щодо створення єдиної системи органів державної реєстрації прав на нерухоме майно (і в Мін’юсті, і в територіальних органах Міністерства).