Які соціальні сюрпризи готують проект бюджету і «пакет щастя»

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянув пропозиції і зауваження до поданого урядом законопроекту про Державний бюджет України на 2017 рік (р. №5000) в частині, що стосується соціальної сфери, а також законопроекти, які Кабінет Міністрів подав до парламенту одночасно з проектом державного кошторису. «Пакет щастя» — так «охрестили» народні депутати урядовий законопроект №5130, який передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів в частині виплат державних допомог, пенсій, стипендій, фінансування пільг тощо.

Одна з новацій стосуватиметься студентів вишів — зміна порядку виплати стипендій. З 1 вересня наступного року виплати соціальних стипендій — сиротам, учасникам АТО, інвалідам, чорнобильцям та іншим пільговикам — мають перейти від Міносвіти до Мінсоцполітики. А у віданні Міносвіти залишаться так звані академічні стипендії — за успіхи в навчанні. Як поінформувала міністр освіти Лілія Гриневич, наступного року на академічні стипендії закладено два мільярди гривень, на соціальні — 1,9 мільярда гривень. Однак у Міносвіти пропонують збільшити кількість академічних стипендій і передати на них принаймні один мільярд гривень. «Студентів потрібно стимулювати добре вчитися, а не отримувати стипендію лише за статусом або малозабезпеченістю, — вважає міністр. — За нашими підрахунками, на покриття всіх соціальних стипендій потрібно максимум до 500 мільйонів гривень. Розширювати цей перелік за рахунок малозабезпечених, за рівнем доходів домогосподарств, ми вважаємо неправильним. Ми пропонуємо, щоб соціальні стипендії були лише за статусом — тим, кому це гарантує держава. Натомість збільшити кошти на академічні стипендії».

Сьогодні отримують стипендії 75% студентів. Наступного року, якщо стипендії фінансуватимуться так, як пропонує уряд, то ними буде охоплено всього 30% студентів. Міносвіти пропонує такий підхід: мінімальна академічна стипендія — 1000 гривень, максимальна — 1600 гривень, на рівні мінімальної зарплати. (До речі, це передбачено і в законі про вищу освіту, але в прикінцевих положеннях сказано, що до такого рівня переходимо поступово). Зараз стипендія — 800 гривень. На гостродефіцитних спеціальностях — технічних та природничих — Міносвіти пропонує встановити стипендію на рівні 1400 гривень. Відтак із урахуванням пропозицій Міносвіти стипендіями буде охоплено 60% студентів. Визначати успішність студентів у вишах у міністерстві пропонують не за оцінками на іспитах — бо дуже часті випадки зловживань, коли викладачі зумисно занижують оцінки або підтягують оцінки за хабарі, а за рейтингом оцінюванням вищим навчальним закладом залежно від спеціальності та складності навчання. Це буде виписано відповідною постановою Кабміну. Скажімо, на юрфаці підвищену стипендію отримуватимуть 10% найкращих студентів, а на технічних спеціальностях — 30% студентів. У «пакеті щастя» уряд пропонує скасувати щорічну допомогу для придбання навчальної літератури студентам із числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування — у розмірі трьох місячних стипендій, натомість передбачити ці виплати на рівні, «встановленому Кабінетом Міністрів України». Але Міносвіти пропонує записати норму — три мінімальні академічні стипендії. Адже в профтехосвіті така стипендія — 250 гривень, тобто виплати становитимуть всього 750 гривень на рік.

Міністр соціальної політики Андрій Рева висловився проти норми законопроекту, що «соціальні стипендії надаються студентам, виходячи з рівня доходу сім’ї та успіхів у навчанні». «Критерій для призначення соціальної стипендії повинен бути один — якщо говоримо про академічну стипендію, то дійсно, мають бути успіхи в навчанні. А коли говоримо про соціальну стипендію — вона дається людині не залежно від того, як вона вчиться, а для того, щоби людина харчувалась, могла вижити», — стверджує міністр. Крім того, на його погляд, студент не може отримувати водночас і соціальну, і академічну стипендію, або і стипендію, і допомогу як малозабезпечений чи пенсію по інвалідності або у зв’язку з тим, що загинули батьки. Студенти, котрі мають дітей, радять у Мінсоцполітики, повинні звертатися до органів соцзахисту для отримання допомоги як малозабезпечені родини та оформлювати державну допомогу на дитину, а не отримувати соціальну стипендію.

Однак під час обговорення проекту держбюджету та інших пов’язаних законопроектів народні депутати і представники профспілок, інших соціальних партнерів наголошували на неприпустимості скасування важливих прав чи пільг. Голова комітету Людмила Денісова категорично висловилася проти пропозицій уряду позбавити учасників АТО, котрі й нині перебувають на передовій, виплати пенсій. Навіть самі урядовці під час засідання комітету наводили приклади, які свідчать про те, що в питаннях соцзахисту «наламали дров». Міністр соцполітики Андрій Рева розповів, як у день річниці трагедії Бабиного Яру міністерство пікетували... жертви нацистських переслідувань, котрим зупинили виплати. Хоча таких людей залишилося в Україні всього декілька тисяч. Міністр також розповів, як до нього звернулися ветерани АТО з проханням допомогти інваліду АТО, нагородженому двома високими державними нагородами, котрий нині живе у Києві під мостом. У нього є квартира в Донецьку, але туди він не може повернутися через тимчасову окупацію, а належні соціальні виплати оформити не може — його навіть не взяли на облік.

Ще одна пропозиція уряду, яка викликає багато застережень, — верифікація соціальних виплат і пенсій, тобто перевірка правомірності їх призначення і виплат. Зараз позбавити виплат можуть за помилку в одній букві імені чи прізвища або якщо людина губила паспорт: бо пенсія оформлялась на один паспорт, а зараз інший. Чимало запитань і щодо перевірок отримувачів субсидій щодо їхніх депозитів у банках, адже це суперечить Конституції, де гарантовано банківську таємницю та захист персональних даних. Про це заявив на засіданні комітету представник Уповноваженого з прав людини. У законах та інструкціях не прописано, як мають проходити подібні перевірки, їх критерії. Хоча урядовці твердять про начебто 60 мільярдів незаконно нарахованих виплат і субсидій, і що до держбюджету вже повернуто 12 мільярдів. Під час розгляду змін до Бюджетного кодексу (№5131) лунало багато нарікань на те, що пропонується перекласти фінансування багатьох пільг, у тому числі й на безплатний проїзд, на місцеві бюджети. А це створює нерівність серед людей за регіональною ознакою. Яскравий приклад — «Картка киянина». Пенсіонер, інвалід, учасник АТО чи інший пільговик, зареєстрований у столиці, має змогу безплатно користуватися громадським транспортом, а пенсіонер з іншого регіону — мусить платити. Тоді як пільга не може мати регіональний характер і повинна поширюватися на всю Україну. Уряд також обіцяє внести законопроект про монетизацію пільг — тобто виплачувати належну компенсацію готівкою.

Комітет ухвалив рішення схвалити пропозиції та зауваження до проекту закону про Держбюджет-2017 №5000 та рекомендував відправити законопроекти №№5130 та 5133 на доопрацювання до профільних комітетів.

Пропозиції

У проекті Закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№5000) пропонується:

* Поступове підвищення прожиткового мінімуму:
- для працездатних осіб — з 1 січня 2017 р. — 1600 гривень, з 1 травня — 1684 гривні, з 1 грудня — 1762 гривні;
- для дітей віком до 6 років: з 1 січня — 1544 гривні, з 1 травня — 1624 гривні, з 1 грудня — 1700 гривень;
- для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1247 гривень, з 1 травня — 1312 гривень, з 1 грудня — 1373 гривні,
* Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 року залишиться на рівні грудня 2016 року — 1600 гривень та зросте з 1 травня — до 1684 гривень, з 1 грудня — до 1762 гривень.
* На підвищення зарплати вчителям — передбачено 4,5 мільярда гривень.
* На надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам — передбачено 3,263 мільйона гривень.
* На субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню — 50,686 мільярда гривень (порівняно з 2016 роком збільшено удвічі).

Коментар

Людмила ДЕНІСОВА, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення:

— Неможливо зробити бюджет гарним для всіх. Плюсами проекту, безумовно, є те, що підвищуються соціальні стандарти, зарплата вчителям, лікарям, відбувається вирівнювання за тарифною сіткою. Але ми проти того, щоб змінювати порядок виплати пенсій нашим військовим, які зараз перебувають в АТО. Чому? Ідіть самі туди й воюйте. А пропонують військовим, котрі зараз перебувають на пенсії, але пішли в АТО боронити нашу державу, отримувати тільки грошове забезпечення, без пенсії. Але ж пенсія — це страхова виплата, за яку вони вже заплатили. Багато питань виникає і щодо верифікації — Мінфін хоче перебрати на себе повноваження, що суперечать Конституції, повністю скасувавши охорону інформаційних даних про людину. Комітет продовжує працювати над законопроектами, бо «пакет щастя», який вніс Кабінет Міністрів, полягає в тому, що ще відібрати у людей, щоб зекономити кошти, урізати виплати. А ми говоримо про те, що можна зовсім в інший спосіб зменшити видатки бюджету. Тому пропонуємо «пакет щастя» повернути на доопрацювання до комітету і разом із усіма міністерствами, зацікавленими структурами його доопрацювати і внести пропозицію, яка буде підтримана сесійним залом.

Наталія ВЕСЕЛОВА, секретар комітету, голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій, забезпечення достатнього життєвого рівня:

— Пільги у нас і так уже давно не спрацьовують, бо нараховують пільги залежно від доходів. А зараз почули пропозицію міністра, що вони розробили та внесуть законопроект про монетизацію пільг. Подивимось, наскільки цей закон полегшить життя пільговикам. На верифікацію у нас було передано дві бази — внутрішньо переміщених осіб і Пенсійного фонду, і то не вся, а лише 70%. Тому не можна зараз говорити про якісь коректні чи некоректні дані верифікації. Що її потрібно проводити — це однозначно. Потрібно встановити критерії, за якими буде проводитись верифікація. Я ініціювала комітетські слухання про стан верифікації і, сподіваюсь, на цих слуханнях буде плідна дискусія і щодо критеріїв, і щодо результатів, вдач і невдач. Зараз дуже велика увага приділена до внутрішньо переміщених осіб, хоча на них припадає небагато коштів — на виплату компенсацій для оренди житла та сплати комунальних послуг передбачається всього 443 гривні. А на рік — три мільйони. Це не ті кошти, заради яких потрібно збільшувати штат соціальних інспекторів, створювати новий орган при Мінфіні, якщо хочемо зекономити. В мене є інформація, що зараз управління праці просто хитрують — соцінспектор не приходив, не залишив повідомлення, а людину позбавляють усіх виплат. Причому на два місяці, без відшкодування цієї суми.

Олександр ДРОЗДИК, голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення:

— У проекті бюджету і так званому «пакеті щастя» є і позитивні моменти, є до них і зауваження. Серед плюсів — зокрема, що змогли виділити кошти на підтримку освітян, пропонується підвищення зарплат до 33%. Це непогано для країни, яка зараз у війні та має суттєві кошти виділяти на оборону — не менше 5% від ВВП. Є зауваження і щодо студентів, і щодо зарплати — не настільки вона піднімається, як хотілося б, не відповідає реаліям сьогодення, цінам, інфляції. Мене дивує вибірковий підхід до пенсіонерів — одній категорії працюючих пенсіонерів виплачують 85% пенсії, бо є певні обмеження, оподаткування, яке пропонується продовжити і наступного року, хоча я вважаю, що це не потрібно. А пенсіонери-держслужбовці взагалі не отримуватимуть пенсії, якщо працюють. Практика монетизації пільг — нормальна в багатьох країнах. Бо зараз отримання пільг — це нерівні умови. Хтось користується пільговим проїздом, а хтось ні, бо йому не потрібно, або немає змоги. Краще замінити пільги грошовим еквівалентом — доплачувати людині 200, 300 гривень чи скільки визначать, і нехай людина сама визначає, куди їх витратити — на проїзд чи на хліб. Але перед тим, як приймати такі рішення, потрібно створити реєстр пільговиків.