Маєте питання?

Чому не можна встановлювати різні ціни на газ?

Наявність двох цін на один товар завжди призводить до корупційних схем. Коли існувала одна ціна на газ для населення, а інша – для підприємців, газ «списували» за однією ціною, отримуючи компенсацію від держави, а продавали за іншою, удвічі-тричі вищою, маючи легкі надприбутки.

Уряд, – встановивши справедливу ринкову ціну на газ для усіх, – перекрив схеми для лобістів при владі, які звикли десятиріччями отримувати свою корупційну газову «ренту».

Найбільше зловживань було з газом власного видобутку. Належного обліку не існувало, а норми споживання були завищеними. Тому наближені до влади компанії отримували газ за копійки, а перепродавали його за ринковою ціною. Різницю, що становила десятки мільярдів доларів, крали з кишень простих українців, і вона осідала на закордонних рахунках олігархів.

Низька ціна на український газ призвела до занепаду власного видобування. За 25 років український видобуток газу скоротився більш, ніж удвічі -  із 55 до менш ніж 20 млрд. кубометрів. А низька ціна на газ для населення у свою чергу давала привід  неощадливо, неефективно споживати його. На цій різниці - між споживанням та видобутком – всі ці роки наживався ще й російський «Газпром». Бо продати більше газу означає отримати більше прибутку.

Можна з упевненістю сказати, що якби єдину ціну на газ на рівні імпортного паритету встановили раніше, український видобуток би зріс, а споживання скоротилося б настільки, що Україна не мала потреби імпортувати газ. «Газпром» отримав би на 19 млрд. доларів менше доходів за 2009-2015 рік, а Україна не витратила б такого об’єму валюти, що спричинив знецінення гривні.