Хто формує тарифи?

Тариф на гарячу воду та опалення формує не Уряд, а міста - комунальні та комерційні компанії - постачальники тепла та гарячої  води на основі розрахунків, погоджених з органами місцевого самоврядування. Розрахунки здійснено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Більша частина підприємств, що генерують тепло і гарячу воду, а також інженерні мережі міст, перебувають в комунальній власності. Тому й тарифи на воду і тепло в регіонах України, на відміну від ціни на газ, суттєво різняться. Все залежить від ефективності котельних систем у конкретному місті, стану мереж і рівня втрат в них, а також  від інвестиційної складової, встановленої на чітко окреслений період окупності нового обладнання.

Міська влада напряму може впливати на рівень ефективності котелень та втрати в мережах міста і може домогтися зниження тарифів, модернізуючи комунальну інфраструктуру. Як мінімум, на своєму рівні місцева влада повинна стимулювати встановлення засобів обліку та регулювання споживання. А це може зменшити нарахований об’єм спожитого ресурсу  майже вдвічі.

Після запровадження фінансової децентралізації на місцях з'явилися значні ресурси. Бюджети розвитку багатьох українських міст з 2014 року зросли практично вдвічі. Це дає змогу органам місцевого самоврядування не тримати гроші в «кишенях», а допомагати людям утеплюватися до зими, модернізувати інфраструктуру комунального господарства, щоб було менше аварій на теплотрасах, ремонтувати школи, садочки, лікарні. Однак, звичайно, простіше займатися популізмом і вимагати від Уряду зниження ціни на газ, і далі дотуючи його з державної скарбниці.

За підрахунками НКРЕКП та міжнародних організацій, у комунальних  мережах втрати тепла сягають 20-45%, а води - 70%. Це і є той резерв, завдяки якому можна зменшити тариф, якщо зайнятися модернізацією мереж. У Польщі, до прикладу, втрати у модернізованих на початку 2000-х років мережах перебувають у межах 3-4%.

Об’єм споживання тепла та води залежить від  стану будинку та поведінки його мешканців. Якщо міська влада несе відповідальність за формування пакету дій з модернізації генерації та мереж, то відповідальністю власників будинків є проведення заходів з їх  комплексної термомодернізації.  З досвіду українських міст видно, що за рахунок комплексної термомодернізації об’єм споживання тепла в будинках можна скоротити до 70%.