Успішна справа № 14 адвоката Вікторії Радкевич

Деталі

Дата публікації: Субота, 12 березня 2016, 08:33

Суть справи

Виправдувальний вирок

Опис фабули, хід справи та результат

  Адвокат Вікторія Радкевич захищала раніше судимого клієнта, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 (незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут небезпечних наркотичних засобів,особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317) КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; частиною першою статті 321(незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту, збут сильнодіючих лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу) КК України санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років; частино 3 статті 321(дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, або якщо предметом таких дій були отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби у великих розмірах) КК України санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

 Клієнт обвинувачувався у тому, що у квітні 2015 року двічі збув особливо небезпечний засіб – опій ацетильований та сильнодіючих лікарських засобів – димедрол.

 Адвокатом правильно вибрано тактику захисту та звернено увагу суду на важливі обставини справи.

 В результаті з’ясування обставин справи суд дійшов до висновку про недоведеності провини клієнта в інкримінованих злочинах. У вироку суд послався на практику Європейського суду, зокрема на справи « К. проти Нідерландів»,                        « Романаускас проти Литви», «Ванян проти Росії», «Тейксера де Кастро проти Португалії». Зокрема суд зазначив, що небажання органів обвинувачення зняти інформацію з каналів зв’язку – з мобільного телефону клієнта – є навмисним створенням умов для провокації злочину, оскільки клієнт стверджував, що йому неодноразово дзвонив «покупец» та просив його допомогти придбати наркотичні засоби. Ці обставини підтвердив і допитаний  в ході судового розгляду «покупец». Крім цього суд звернув увагу, що кримінальне провадження розпочато на підставі рапорту слідчого, відповідно до якого підозрюваний по іншому кримінальному провадженню дав покази, що особа з ім’ям аналогічним імені клієнта продає наркотичні засоби. При цьому ций підозрюваний не залучався  та не допитувався у якості свідка у даному кримінальному проваджені. Також суд звернув увагу на те, що після проведення першої оперативної закупівля працівники міліції не затримали  клієнта, а повторно провели оперативну закупівлю, що відповідно до практики  ЄСПЛ є неприпустимим та безумовно тягне недопустимість отриманих в такий шлях доказів.

 Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.02.2016 року клієнта визнано невинуватим у скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 307, частинами 1,3 статті 321 КК України та виправдано за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.