Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Відповідну постанову було прийнято на засіданні Уряду 14 вересня.

Представляючи проект акта на засіданні Уряду, Міністр культури України Євген Нищук зазначив, що розроблений Мінкультури документ був розглянути та схвалений на засіданні урядового комітету, а також доопрацьований із спеціалістами Секретаріату Кабінету Міністрів України.

«Майже два роки Мінкультури не поповнює Державний реєстр нерухомих пам’яток України, хоча на сьогодні Експертною комісією схвалено рішення та скеровано відповідні рекомендації про занесення до Реєстру понад 1500 пам’яток за статусом місцевого значення та понад 350 – за статусом національного», - відзначив під час свого виступу Євген Нищук.

Головна проблема в тому, що за останні роки сформувалася негативна судова практика, відповідно до якої об’єкти нерухомої спадщини, які мали статус пам’яток місцевого значення були виключені із Держреєстру через відсутність в обліковій документації на момент прийняття відповідного рішення Мінкультури довідки про майнову цінність об’єкта. У Києві, наприклад, це об’єкти на вул. Хорива, 2 та вул. Грушевського, 4б. Цим самим створено судовий прецедент, цілком реальним наслідком якого може стати масове виключення з реєстру тих об’єктів, які за своєю сутністю мають історичну цінність, є пам’ятками, проте через порушення формальної процедури внесення до Реєстру можуть втрати свій охоронний статус і навіть бути зруйнованими фізично».

Міністр культури інформував, що пропонованим актом, в існуючий Порядок вносяться наступні зміни: з переліку облікової документації, яка є обов’язковою для занесення об’єкту до Державного реєстру, виключається паспорт на пам’ятку, довідка про майнову цінність об’єкта та встановлюється трирічний термін для ініціювання компетентними органами перед міністерством питання про внесення щойно виявленого об’єкта культурної спадщини до реєстру.

Результатом реалізації цього проекту буде удосконалення нормативного забезпечення сфери охорони культурної спадщини, упорядкування процедури занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та об’єктивне зменшення витрат з державного і місцевого бюджетів на виготовлення облікової документації.

«Що стосується трирічного терміну для щойно виявлених об’єктів - ми намагаємося обмежити зловживання з боку місцевих органів охорони культурної спадщини, які безпідставно включаючи об’єкти до переліку щойно виявлених пам’яток, тим самим їм надають тимчасовий охоронний статус, який згодом «за відповідну нагороду» знімають», - сказав Євген Нищу.