(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>

ПРИ МІН’ЮСТІ УТВОРЕНО РОБОЧУ ГРУПУ З УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНУ ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ, – ТЕТЯНА КОЗАЧЕНКО

13.01.2015

При Міністерстві юстиції утворено робочу групу, яка займеться доопрацюванням Закону «Про очищення влади». Про це сьогодні під час прес-конференції повідомила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

«До робочої групи входять представники парламенту і фракцій, а також члени громадських організацій. Окрім того роботі комісії суттєво допомагає Громадська рада з люстрації, створена при Мін’юсті, а також Громадський люстраційний комітет», – зазначила директор департаменту.

За її словами, нині йде активна робота та обговорення можливих змін, покликаних удосконалити люстраційний закон.

«Серед можливих змін – розширення кола осіб, які мають пройти перевірку. До існуючого списку буде додана люстраційна перевірка претендентів на виборні посади з подальшим інформуванням громадян про її результати. Оскільки на засіданні Венеціанської комісії було зазначено, що і у випадку виборності посад застосування люстраційних процедур може бути не тільки коректно, але й доречно. Адже в інших країнах люстраційні процедури застосовувалися навіть до виборних посад», – повідомила Тетяна Козаченко.

Крім того, зазначила вона, серед можливих майбутніх змін – надання більшої незалежності та розширення повноважень органу, який організує проведення перевірок, а також узгодження двох законів: Закону про відновлення довіри до судової влади в Україні та Закону про очищення влади.

У свою чергу член Громадської ради з люстрації при Міністерстві юстиції Карл Волох повідомив, що при підготовці змін буде розглянуто вдосконалення порядку люстрації суддів. Нині це питання є предметом діалогу з Верховним Судом України, який зробив конституційне подання щодо відповідності Основному Закону країни окремих положень люстраційного закону.

«Ми почули те раціональне зерно, яке є у побоюваннях суддів щодо справедливості застосування до них Закону про очищення влади», – зазначив представник Громадської ради.

Він також повідомив, що представники Венеціанської комісії хотіли б, щоб люстрацією займався окремий незалежний орган, який би не підпорядковувався жодній іншій структурі. Що може стати підставою розширення повноважень та уточнення статусу Департаменту з питань люстрації.

«Можливо, Департамент з питань люстрації стане апеляційною інстанцією при розгляді справ про люстрацію. Тобто зможе відміняти рішення першої інстанції, наприклад, міністерства або прокуратури», – зазначив Карл Волох.

Ще одним напрямом удосконалення є можливість повернення військових спеціалістів на свої посади.

«Враховуючи військовий стан, треба надати можливість повертати на роботу людей, які за формальними ознаками є звільнені, але є цінними для обороноздатності країни», – сказав член громадської ради.

Тетяна Козаченко також повідомила, що на даний час до реєстру люстрованих осіб вже внесено 374 особи, і ця цифра поступово зростає. Однак, за її словами, багато чиновників намагаються оскаржити свої звільнення. Наразі в судах перебуває близько 170 подібних справ.

При цьому, більше половини оскаржень зробили працівники прокуратури. 10% оскаржень надійшли від працівників податкової і фіскальної служби, близько 7% - від працівників МВС. Решта – оскарження звільнень працівниками СБУ і представниками інших органів.

«Більше 100 справ розглядаються у Києві. У Черкаській і Львівські областях – по 9 справ. У Чернігівській – 6 справ. У Херсонській і Полтавській областях – по 5 справ. Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків,Кіровоград, Одеса та Чернівці мають по 4 справи. Житомирська, Івано-Франківська, Миколаївська і Рівненька області – по 2 справи. Ще по одній справі розглядають у Сумській та Тернопільській областях», – зазначила очільник люстраційного департаменту.

Вона повідомила, що з усіх справ лише у двох задоволено вимоги позивача про відновлення на посаді. Однак ці рішення були оскаржені у порядку апеляції. А у більшості справ провадження зупинені до розгляду Конституційним судом питання щодо конституційності деяких положень закону.

«Мін’юст вважає таке зупинення справ неприпустимим. Будь-яка особа має право на вирішення справи по суті», – зазначила Тетяна Козаченко.

Водночас, за її словами, судді та чиновники постійно вигадують нові способи уникнення люстрації.

«На Житомирщині суддя Богунського районного суду заборонила звільняти працівника обласної Державної фіскальної служби в судовій справі про аліменти. Суддя заборонила звільняти чиновника для забезпечення сплати аліментів до розгляду справи про аліменти по суті», – повідомила Тетяна Козаченко.

За її словами, таким чином чиновники, у змові з суддями, намагаються залишитися на своїх місцях.

«І мова тут йде не про непрофесійність суддів, мова іде про грубе порушення закону. І такі судді не мають права займати свої посади», – наголосила керівник департаменту.

Ще один демарш проти очищення, за її словами, вчинили у Апеляційному суду міста Києва, де після наказу про проведення перевірки ця процедура була відстрочена на півроку.

«Міністерство юстиції займає чітку позицію – будь-яка особа має право на судовий захист. У нашому випадку це стосується правильності застосування Закону щодо посад, строків,заборон, які передбачені законом. Ні в якому разі не можуть бути підставою для поновлення на посаді перекручування і ігнорування норм діючого закону судами України», – зазначила Тетяна Козаченко.

Вона також повідомила, що на сайті Мін’юсту розміщені посилання на сторінки органів, де проводиться перевірка. На цих сторінках можна знайти список чиновників, які підлягають люстраційній перевірці, копії їхніх заяв і декларацій.

Директор Департаменту з люстрації запросила представників громадськості приєднатися до майнових перевірок та надсилати інформацію про невідповідність майнового стану чиновників їхнім деклараціям до органів, які займаються перевіркою.

ІНШІ НОВИНИ МІНІСТЕРСТВА


13.01.2015

12.01.2015

06.01.2015

05.01.2015

31.12.2014