(044) 486-71-56 - «гаряча» лінія щодо надання правової допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей          (044) – 486 – 42 – 09 – «гаряча» лінія щодо роботи Мін’юсту, органів державної влади та місцевого самоврядування.          (044) – 486 – 71 – 32 – «гаряча» лінія для тих, хто планує звернутись до Європейського суду з прав людини          0-800-213-103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.          Міністерство юстиції України відкрило пряму телефонну лінію для повідомлень про факти корупції в органах юстиції - (044) 279-82-55          «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції Автономної Республіки Крим – (044) 486-71-56          Термін розробки Національної стратегії у сфері прав людини продовжено до 31 березня 2015 року

Мін’юст підготував роз’яснення для громадян щодо моделі поведінки, яка допоможе запобігти ініціюванню корупційних проявів

02.10.2014

Міністерством юстиції України, в рамках проведення Всеукраїнського тижня правових знань на тему «Подолання корупції в судовій системі», підготовлені роз’яснення для громадян щодо моделі поведінки, яка б унеможливлювала ініціювання корупційних проявів з їх боку, а також щодо активного інформування ними органів правопорядку про факти вимагання суб’єктами владних повноважень неправомірної вигоди.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Так, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадку, коли особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, має право звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Процесуальним законодавством України встановлено вимоги до форми і змісту позовної заяви, яка подається до суду. У разі, якщо позовна заява не відповідає законодавчим вимогам, суддя постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху та встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

У певних випадках, що також визначені законом, суддя може повернути позовну заяву, проте, це не позбавляє особу права повторного звернення до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому процесуальними кодексами визначено чіткі строки для прийняття справ до розгляду та їх вирішення. Так, цивільна справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Адміністративна справа – не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Якщо суддя умисно порушує строки розгляду справи це свідчить про заінтересованість та упередженість судді та слугує підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яка передбачається Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Якщо ж мають місце факти вимагання суб’єктами владних повноважень неправомірної вигоди, у такому випадку статтею 368 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. У цій же нормі передбачено відповідальність за такі ж діяння, поєднані з вимаганням неправомірної вигоди.

До службових осіб, які займають відповідальне становище, у цій статті належать, серед іншого, судді, прокурори та слідчі.

Під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням влади або службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі є кримінально караними діяннями та є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.

Проте варто звернути увагу, що Кримінальний кодекс України передбачає звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого має право повідомляти про підозру. Правом здійснити повідомлення про підозру наділені слідчий та прокурор.

На сьогодні, органами досудового розслідування є слідчі підрозділи органів Міністерства внутрішніх справ, Державної фіскальної служби та Служби безпеки України.

Таким чином особа, щодо якої були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди, для звільнення від кримінальної відповідальності повинна заявити про те, що сталось, будь-якому з вищевказаних органів або органу прокуратури.

Після подання заяви про вчинене вимагання неправомірної вигоди слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після її подання, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

ІНШІ НОВИНИ МІНІСТЕРСТВА


02.10.2014

01.10.2014

30.09.2014