Заява прес-служби Укрдержреєстру щодо спростування заяви Кужель О.В. стосовно легалізації Всеукраїнської громадської організації «Громадянський опір»

На інтернет-сайті «Українська правда» 27.12.2011 була опублікована стаття під назвою «Кужель не дали зареєструвати свою організацію» з посиланням на матеріали, викладені Кужель О.В. у своєму профілі у соціальній мережі «Facebook».

Так, в матеріалах статті зазначається, що Державна реєстраційна служба України відмовила у легалізації Всеукраїнської громадської організації «Громадянський опір».

Інформація не відповідає дійсності, оскільки Укрдержреєстр не видавав наказ про відмову у легалізації Організації.

Укрдержреєстр листом від 20.12.2011 № 663-0-19-11-8 повернув співзасновнику Кужель О.В. заяву, якою повідомлено про заснування Всеукраїнської громадської організації «Громадянський опір» (далі - Організація), оскільки основна мета діяльності Організації не узгоджувалась зі статтею 3 Закону України «Про об’єднання громадян», якою встановлено, що громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Так, основна мета діяльності Організації, зазначена в заяві, а саме: сприяння розбудові демократичної, економічно-розвиненої, правової України та підтримка реалізації конституційних прав і свобод громадян, не передбачає діяльності для задоволення та захисту законних спільних інтересів членів Організації.

У листі Укрдержреєстру також було зазначено, що після подання доопрацьованої заяви Укрдержреєстр матиме підстави прийняти рішення у встановленому законодавством порядку.

Крім того, у Рішенні по справі «Корецький та інші проти України» Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що «право на об’єднання - невід’ємна частина права, гарантованого статтею 11 Конвенції. Можливість заснувати юридичну особу з метою діяти колективно у сфері спільних інтересів є одним з найважливіших аспектів права на свободу об’єднання, за відсутності якого вказане право було б позбавлене будь-якого сенсу. Спосіб, в який національним законодавством закріплено цю свободу та її практичне застосування органами державної влади, є проявом стану демократії в певній країні. Безумовно, держави мають право переконатися у тому, що мета об’єднання та його діяльність відповідають вимогам, передбаченим законодавством».

Стосовно заяви Кужель О.В. щодо легалізації Організації, як вона вважає, з моменту подачі відповідної заяви, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про об’єднання громадян» встановлено, що легалізація (офіційне визнання) об’єднань громадян є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об’єднань громадян, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про об’єднання громадян» керівництво об’єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об’єднань тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.

Організація вважатиметься легалізованою з моменту прийняття Укрдержреєстром відповідного рішення.

Прес-служба Укрдержреєстру