– Привіт, черговий новий ранку, – потягуючись, пробурмотів Маленький Їжачок, опісля подумав і захоплено додав: – і як це я одразу не здогадався! Із днем народження тебе! Автор: Єкатеріна Кулік (Переклад: Олександр Положинський)
Із першими зірочками Маленький Їжачок зачинив двері на вербову гілочку, і, навсебіч розмахуючи плетеною козубкою, рушив у дорогу. “Цікаво, куди це він зібрався?”, – Подумала собі заспана Ворона, що пролітала мимо. “Ой, здається, Маленький Їжачок, – пробурмотіло Вовченя та згодом…
Коли зоряної ночі лісові мешканці, замість милуватись хвостами комет і блиском Чумацького шляху щільно зачиняють віконниці і запалюють припалі пилом свічки – отже, їм дуже сумно… Вони сумують за Тим, хто вже цілий рік не з ними… До Якого навіть…
– Яка чарівна клумба моїх улюблених квітів з’явилась, як раз біля твого ганку! – Вигукнула Біла Польова Миша прямо з порога. – Ти не знаєш, звідкіля вони взялися? – Виросли, мабуть – відповів Маленький Їжачок та сховав лапки за спину….
– Чому ти не посміхаєшся? – запитав Маленький Їжачок у Вовченяти. – Тому що я образився на весну, – пробурчало Вовченя. – Чекаєш на неї, чекаєш… ані тобі золотистих промінчиків, ні м’якої травички, ані… Суцільні калюжі! Маленький Їжачок замислився. –…
Читачі коментують