Головна сторінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Bullet red.pngРеєструйтеся! Bullet red.pngОновити кеш Bullet red.pngDon't speak Ukrainian?

Ласкаво просимо до Вікіпедії,
вільної енциклопедії, яку може редагувати кожен.
Сьогодні середа, 22 травня 2019 року.
У розділі українською — 906 330 статей,
105 861 зареєстрований дописувач,
3058 з яких активні останнього місяця.
 
Вікіпедія:Вибрані статті
Вибрана стаття
Схематичне зображення підводного човна U-47

U-47 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 25 лютого 1937 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 29 жовтня 1938 року, 17 грудня 1938 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини.

U-47 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З моменту введення до строю, його командиром був капітан-лейтенант Гюнтер Прін. За два тижні до початку Другої світової війни підводний човен вийшов у визначений район у Північній Атлантиці для проведення атак на транспортних комунікаціях противника. З 3 вересня 1939 року, коли на морі розпочався період активних бойових дій, і до останнього походу у лютому-березні 1941 року, U-47 здійснив 10 бойових походів в Атлантичному океані, ставши одним з найрезультативніших підводних човнів Крігсмаріне. Підводний човен потопив 30 суден противника сумарною водотоннажністю 162 769 брутто-регістрових тонн та британський лінійний корабель «Роял Оук» (водотоннажність 29 150 тонн), а також пошкодив ще 8 суден (62 751 тонна).

7 березня 1941 року U-47 зник у Північній Атлантиці південніше Ісландії. Обставини його загибелі до цього часу невідомі.

Вікіпедія:Добрі статті
Добрі статті

Депортація кримських татар із Криму.jpg

Депортація кримських татар — насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини — з Криму, здійснене упродовж 18-21 травня 1944 року; один із злочинів радянського тоталітарного режиму. Етнічну чистку здійснено відомством держбезпеки СРСР та таємною поліцією за наказом Йосипа Сталіна і постановою Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944. Усього, згідно з офіційними даними, у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Передуралля до республік Середньої Азії — було депортовано 191 044 кримських татар; згідно з Національним рухом кримських татар, — 423 100 (89,2 % жінки, діти та похилі люди). В ході виселення і в перші роки після нього загинуло приблизно 46, 2 % кримських татар, тобто майже кожен другий. Сталін прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар і в наступних переписах населення заборонив будь-які згадки про них. У 1989 Верховна Рада СРСР засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною. 12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.


Омелян Йосипович Пріцак (1919–2006).png

Омелян Пріцак (7 квітня 1919, Лука, ЗУНР — 29 травня 2006, Бостон, США) — учений, філолог, сходознавець, історик. Закінчив Львівський університет (1940), навчався також у Берлінському та Геттінгенськму університетах. Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989) та Інституту сходознавства НАН України (1991—1999). Співзасновник Міжнародної асоціації україністів, президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів. Редактор багатьох наукових часописів. Іноземний член НАН України, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук. Досліджував мови та історію тюркських народів, джерела до історії України (скандинавські і східні), українсько-турецькі відносини в середні віки. Серед основних праць — «Походження Русі», «Коли і ким було написано „Слово о полку Ігоревім“», «Studies in Medieval Eurasian History», «Die Bulgarische Fürstenliste und die Sprache der Protobulgaren».


Вікіпедія:Вибрані списки
Вибраний список

USSR 1977 4712 2789 0.jpg

Новорічні марки СРСР почали емітуватися з грудня 1962 року, коли вперше на поштовій марці СРСР, фактично випущеної в обіг в 1962 році, був вказаний 1963 рік. Ідея святкової поштової марки припала до смаку не тільки філателістам, а й користувалася попитом серед громадян, які відправляли традиційні поздоровлення. Новорічні марки стали випускатися щорічно. Найчастіше у якості сюжету новорічних поштових марок СРСР були використані куранти на Спаській вежі та види Московського Кремля. Однак, пізніше на новорічних марках стали зображати і діда Мороза, а в 1979 році на новорічній марці «1980» був зображений Олімпійський Мішка.

Ukrainian Paralympic Team, 2018 - 1.jpg

Україну на зимових Паралімпійських іграх 2018 у Пхьончхані (Південна Корея) представляли 31 спортсмен, серед яких 9 помічників для атлетів із вадами зору. Українські атлети брали участь у трьох видах спорту із шести — біатлоні, лижних перегонах та сноуборді. Це шості ігри української національної паралімпійської збірної. У медальному заліку Україна посіла 6 місце із 7 золотими, 7 срібними та 8 бронзовими медалями, а за кількістю нагород — 4 місце із 22 медалями. Крім того українські паралімпійці посіли 17 четвертих місць.
Вікіпедія:Вибрані портали
Вибраний портал
Globe Atlantic.svg Географія Compass icon matte.svg
 
Вікіпедія:Проект:Поточні події
У новинах
Війна на сході України · Криза у Венесуелі · Брекзит
Зеленський Володимир Олександрович
Вікіпедія:Проект:Цей день в історії
22 травня в історії
Селяни копають могилу Т.Г. Шевченкові на Чернечій горі біля Канева, 1861
Могила Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові

Народилися

Ріхард Вагнер у Парижі. Фотограф П'єр Петі, 25 травня 1861
Симон Петлюра (січень 1926)

Померли

Голова імператора Костянтина — частина римської статуї IV ст. н. е. Капітолійські музеї, Рим, Італія

Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте
Цікавинки
ПТН X̆ЛО
Личинки червеця
Parapuzosia seppenradensis

Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень
Вікі-Тиждень
В Українській Вікіпедії розпочався Тиждень гурту KISS, тривають Місяць Харківщини, Місяць Вікімандрів та конкурс «Європейська весна» (Литва, Вірменія, есперанто), закінчується Тиждень футболу. Є ідея вікітижня?
Поспішайте долучитися до учасників!

Wikimedia-logo.svg Розділи Вікіпедії
Україна

Географія ·  Діаспора ·  Економіка ·  Історія ·  Кінематографія ·  Література ·  Міста ·  Міфологія ·  Мистецтво ·  Мова ·  Музика ·  Персоналії ·  Політика ·  Спорт ·  Традиції

Суспільство

Безпека ·  Бізнес ·  Біографії ·  Економіка ·  ЗМІ ·  ЛГБТ ·  Організації ·  Освіта ·  Політика ·  Право ·  Фемінізм ·  Фінанси

Культура та мистецтво

Архітектура ·  Живопис ·  Кінематограф ·  Література ·  Музеї ·  Музика ·  Прикраси ·  Скульптура ·  Театр ·  Фантастика ·  Фотографія

Гуманітарні та соціальні науки

Антропологія ·  Археологія ·  Генеалогія ·  Економіка ·  Етнологія ·  Історія ·  Логіка ·  Мови ·  Політологія ·  Психологія ·  Соціологія ·  Філософія

Релігії і вірування

Атеїзм ·  Буддизм ·  Даосизм ·  Джайнізм ·  Індуїзм ·  Іслам ·  Юдаїзм ·  Конфуціанство ·  Міфологія ·  Синтоїзм ·  Теологія ·  Християнство ·  Язичництво

Прикладні та природничі науки

Астрономія ·  Біологія ·  Географія ·  Геологія ·  Екологія ·  Математика ·  Медицина ·  Науки про Землю ·  Фізика ·  Хімія

Особисте життя і розваги

Відеоігри ·  Гастрономія ·  Здоров'я ·  Ігри ·  Книги ·  Людина ·  Нумізматика ·  Побут ·  Секс ·  Спорт ·  Телебачення ·  Туризм ·  Філателія ·  Шахи

Технології та інженерія

Авіація ·  Автомобілі ·  Агрокультура ·  Військова техніка ·  Гірництво ·  Електротехніка ·  Залізниця ·  ІТ ·  Космонавтика ·  Морська справа ·  Техніка ·  Транспорт

Wikimedia-logo.svg Сестринські проекти