FM-радіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

FM-радіо (англ. FM broadcasting) — технологія радіотрансляції, винайдена Едвіном Говардом Армстронгом, який використав частотну модуляцію (FM), щоб забезпечити високу точність відтворення звуку по радіо. Термін FM є абревіатурою терміну «частотна модуляція» (англ. frequency modulation).

При частотній модуляції інформація передається за допомогою зміни частоти сигналу-носія, цим вона відрізняється від амплітудної модуляції (AM), яка змінює амплітуду сигналу, лишаючи частоту незмінною.

Частоти[ред.ред. код]

У більшості країн світу FM-радіостанції використовують ультракороткі радіохвилі на частоті від 87,5 до 108,0 МГц[1]. Однак є деякі виключення з цього правила:

  • У більшості республік колишнього СРСР також може використовуватись частота 65-74 МГц
  • В Японії використовуються частоти 76-95 МГц.

Частота, на якій працює кожна окрема станція, зазвичай обирається числом, кратним 100 кГц. У Південній Кореї, на Філіппінах, Південній Америці та деяких інших країнах використовують лише непарні значення. У деяких країнах Європи та Африки — лише парні. В Італії використовують значення, кратні 50 кГц.

Відмова від FM-мовлення[ред.ред. код]

Деякі країни Європи планують відмовитись від FM-радіостанцій на користь нового формату DAB (Digital audio broadcasting). Норвегія стане першою країною, у якій до кінця 2017 року перестануть працювати національні FM-станції (хоча місцеві ще залишатимуться)[2]. У Швейцарії перехід на стандарт DAB планується протягом 2020—2024[3].


Примітки[ред.ред. код]