Шкіра (матеріал)
Шкі́ра, ремі́нь[1], заст. і діал. ко́жа[2][3] — матеріал, виготовлений або створений шляхом механічної і хімічної обробки шкіри тварин, при цьому в цілому зберігається структура натуральних волокон. Шкіра є результатом обробки шкур.
Слово «шкіра», з огляду на його західноукраїнське походження, ймовірно, походить від пол. skórа (< праслов. *skora, звідси також питомо українське скорина)[4]. Від того ж польського skórа походять також українське й російське «шкура»[4]. Слово «кожа» походить від праслов. *koža (раніша форма *kozja), котре утворене від *koza («коза») — первісно так називали оброблену козячу шкіру[5].
Зміст
Отримання[ред. • ред. код]
- Рослинне дублення шкір
- Хромове дублення шкір
Різновиди шкіри[ред. • ред. код]
Сиром'ятна шкіра[ред. • ред. код]
Сиром'ятна шкіра або сири́ця — вид шкіри, отриманий шляхом розпушення структури шкури з наступною фіксацією цьго стану жирувальними речовинами.
Вичинена шкіра[ред. • ред. код]
Вичинена або гарбована шкіра — вид шкіри, отриманий шляхом оброблення шкури хімічними речовинами.
Рецикльована шкіра[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Ремінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кожа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кожа // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 263.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 6: У — Я / Уклад.: Г. П. Півторак та ін. — 2012. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
