Часник

Часни́к (Allium sativum) — дворічна рослина родини Цибулевих. Один з найпоширеніших та найвідоміших представників роду Цибуля, від латинської назви якого походить і загальнородова Allium. Лікарська і харчова культура, яка належить до спецій і є типовим компонентом кількох національних кухонь світу. В давнину часник мав також певне культове значення, що знайшло відображення в народних обрядах. Дико росте в Європі й Азії; культивується повсюдно.

Опис

Трав'яниста рослина заввишки 20-100 см. Цибулина куляста, трохи плескувата, складається з 2-50 дочірніх цибулинок, так званих «зубчиків», кожен з яких вкритий тонкою, але жорсткою шкірястою лускою. Зверху цибулина вкрита лусками білого, жовтуватого або фіолетового кольору. Від її денця відходить пучка мичкуватих коренів. Зубчики більш-менш рельєфно виступають на бічній поверхні цибулини. Зовнішній бік кожного зубчика опуклий, широкий, внутрішній — увігнутий, вузький, внаслідок чого зубчик у перерізі набуває майже трикутної форми. Листки вузькі, видовжено-ланцетні, жолобчасті, з нижнього боку кілюваті, загострені, цілокраї, завдовжки 30-100 см, завширшки близько 1 см. Вони можуть стирчати догори або частково полягати.

Квітконіс заввишки 60-150 см, до половини вкритий піхвами листків. Наприкінці цвітіння його верхня частина згинається і скручується у пологу спіраль. Суцвіття — зонтик, до розкриття квіток вкритий суцільною плівкою, яка на верхівці видовжується у своєрідний носик. Квітки часнику майже завжди стерильні, тому ця рослина практично не дає насіння. Але в суцвітті часнику окрім квіток розвиваються також і крихітні повітряні цибулинки, за допомогою яких, власне, і відбувається поновлення виду. У культурних рослин часнику в залежності від сорту кількість квіток і цибулинок може різнитися, відповідно, від 0 до 300 і від 5 до 450 штук. Плід — коробочка.

Усі частини рослини мають специфічний запах, але найароматнішими є цибулини. За цим запахом часник легко відрізнити від інших видів цибуль. Позбавлення від запаху відбувається за певною технологією, яка застосовується в фармацевтиці та косметології.

Хімічний склад

У цибулинах часнику міститься 35-42% сухої речовини, зокрема 6,0-7,9% білків, 7,0-28% вітамінів, 0,5% цукрів, 20-27% полісахаридів. Смак і запах часнику обумовлені наявністю ефірної олії (0,23-0,74%), в якій міститься алліцин й інші органічні сполуки сульфідної групи (фітонциди). В значно менших кількостях у часнику містяться каротин, ситостерол, кавова, кумаринова, олеанолова, ферулова і хлорогенова кислоти, діаллілдісульфід, гераніол, кемпферол, ліналоол, флорглюцинол, кверцетин, рутин, аллілцистєїн, сапоніни, стигмастерол, фолат. Рослина багата на такі мікроелементи як кальцій, залізо, магній, марганець, фосфор, калій, селен та цинк. В часнику також знайдені вітаміни B₁, B₂, B₃, С.

Історичні факти

Див. Цибуля#Історичні факти

Застосування

Кулінарія

Часник споживають з найдавніших часів — він був компонентом їжі ще у Стародавньому Єгипті. Продуктивною частиною часнику є цибулина.

У свіжому і консервованому вигляді часник використовують у кулінарії (ковбаси, соління і ін.), м'ясопереробній промисловості, консервному виробництві тощо.

Медицина

Часник

Озимий часник ранньою весною

У медицині застосовують препарати з цибулин часнику — настоянку часнику і спиртовий витяг (аллілсат), які підсилюють моторну та секреторну функції шлунково-кишкового тракту, і ін. лікарські засоби.

Призначають всередину для придушення процесів гниття і бродіння в кишечнику (при атонії кишечника і колітах), а також при гіпертонії і атеросклерозі.

Доведена противірусна дія часнику, зокрема, часник допомагає запобігти грипу.

Передбачається імуностимулююча і протиракова дія часникових препаратів.

Вирощування

Культурні форми розділяють на стрілуючий і звичайний (нестрілуючий). Розрізняють яровий та озимий часник.

Ярий часник

Взагалі в умовах України перезимовує в землі будь-який часник, але ярий часник краще садити наприкінці квітня — початку травня. За народними прикметами, його садити варто 4 травня. Перед посадкою цибулини ярого часнику ділять на зубчики. Зубчики часнику не варто встромляти в ґрунт так як це веде до ущільнення ґрунту, а отже коренева система часнику буде довше розвиватися. З появою перших сходів проводять підживлення рослин часнику азотними добривами. Одну столову ложку сечовини і стакан коров'яку розчиняють у відрі води з витратою розчину 2 л. на 1 м². Другу підгодівлю часнику проводять у період формування цибулин часнику фосфорно-калійними добривами. У відрі води розчиняють 2 столові ложки подвійного суперфосфату і 1 столову ложку хлористого калію, з витратою розчину 4 л. на 1 м². Догляд за часником полягає у видаленні бур'янів і розпушуванні ґрунту. Часник у травні та червні поливають раз на тиждень. Збирають ярий часник в кінці серпня початку вересня.

Озимий часник

В другій половині жовтня час садити озимий часник. Господарі поспішають посадити часник до 1 листопада. Озимий часник повинен встигнути пустити корінці до перших приморозків. В цьому випадку наступного року буде гарний урожай. Насіння заготовляється відразу ж перед садінням, щоб не засохло.

• 
• 
• 

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
• Кузнецов А. В., Чеснок культурный, М., 1954;
• Алексеева М. В., Культурные луки, М., 1960;
• Казакова А. А., Лук, Л., 1970.

Посилання

• Часник: озимий чи ярий?
• Атлас сортів часнику

• ЧАСНИК ГОРОДНІЙ (Allium sativum) //Фармацевтична енциклопедія