Креветки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Креветки
Woda-6 ubt.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти( Eukarya)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Ряд: Десятиногі (Decapoda)
Підряд: Плеоцимати (Pleocyemata)
Інфраряд: Caridea
James Dwight Dana, 1852
Надродини
Alpheoidea
Atyoidea
Bresilioidea
Campylonotoidea
Crangonoidea
Galatheacaridoidea
Nematocarcinoidea
Oplophoroidea
Palaemonoidea
Pandaloidea
Pasiphaeoidea
Procaridoidea
Processoidea
Psalidopodoidea
Stylodactyloidea
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Caridea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Caridea
EOL logo.svg EOL: 2602479
ITIS logo.svg ITIS: 96106
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6694
Fossilworks: 133270

Креветки (Caridea) — ракоподібні ряду десятиногі раки, налічують 250 родів та близько 2 тисяч видів. Розповсюджені у всіх морях та океанах, зустрічаються у деяких прісних водоймах, найбільше видове різноманіття спостерігається у тропічних морях. В Україні зустрічаються у Чорному та Азовському морі.

Будова[ред.ред. код]

Розміри від 2 до 30 см. Тіло креветок стиснуте з боків, складається з головогрудей та сегментованого черевця, яке довше головогрудей. Передні ноги мають клешні. Є три пари ногощелеп, за допомогою яких частинки їжі транспортуються до жувалець, на яких знаходяться щетинки, що визначають харчову цінність їжі. Головогруди креветок попереду мають виступ — рострум, який має зубці та виступи. Черевце більш товсте та розвинене у самиць. На черевці знаходяться 5 пар плавальних ніжок – плеоподів, за допомогою яких креветка зазвичай плаває. Крім того у самців плеоподи слугують для прикріплення сперматофору до тіла самиці. У самиці на плеоподи прикріплюються яйця, при цьому плеоподи забезпечують їх притоком свіжої води та очищують від бруду. Останні черевні кінцівки разом із хвостом утворюють віяло. У разі небезпеки креветка різко згинає черевце та робить швидке переміщення назад.

Мають досить довгі антени — органи дотику, також вони допомагають орієнтуватись у просторі. Біля антен є невеликі антенули — органи хімічного чуття. У місці з’єднання антен з головою є орган рівноваги — статоцист. Він є порожниною з чутливими щетинками. На щетинках розташовані статоліти, своїм тиском вони орієнтують креветку відносно сили тяжіння. Функцію статоліту виконують піщинки, які креветки кладуть у порожнину статоцисту після линяння.

Очі креветок фасеткові, кількість фасеток збільшується з віком. Креветка гарно бачить тільки на короткій відстані (до кількох сантиметрів), у орієнтуванні тварини більшу роль грають органи нюху та дотику. Але органи зору грають велику роль у регулюванні життєдіяльності тварини. У стеблинках очей містяться залози, які виробляють гормони, що регулюють зміну забарвлення, частоту линяння та ріст, рівень цукру у крові, обмін речовин, накопичення кальцію у організмі.

Забарвлення[ред.ред. код]

Прозора креветка з червоними плямами пігменту

Креветки можуть бути прозорими або забарвленими, деякі глибоководні види мають пігменти, що світяться у темряві (допомагає тваринам знаходити у темряві партнера у період розмноження). Забарвлення креветок обумовлено здебільшого каротиноїдами, переважно астаксантином. В поєднанні з білками він утворює синього та бурого кольору. При дії високої температури ці пігменти руйнуються, астаксантин вивільняється, що надає креветкам червоного кольору під час термічної обробки. Пігменти у тілі креветки зосереджені у особливих органах — хроматофорах, які розташовані у товщі покривів тварини. Хроматофори мають дуже розгалужену структуру, якою переміщуються зерна пігменту. Завдяки такій будові, деякі види можуть змінювати забарвлення. Коли зерна пігменту зосереджені у центрі хроматофору, креветка світлішає, коли пігмент розподіляється по усім розгалуженням — рачок набуває кольору пігменту. У деяких видів пігментів може бути декілька, наприклад у креветки крангон (Crangon) – жовтий, чорний, білий та красний. До хроматофорів не підходять нерви, тому забарвлення не регулюється нервовою системою напряму. Розподілення пігментів стимулюється дією певних гормонів крові, які виробляються залозами під дією світла.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Креветка, що живе на анемоні

Більшість видів креветок живе у солоній воді, але зустрічаються прісноводні види. Більшість видів бентичні організми, але зустрічаються пелагічні види. Кормова база креветок досить різноманітна. Вони можуть живитись планктоном, відмерлими частинами рослин, дрібними безхребетними (черви, личинки комах), детритом тощо. Деякі види креветок живуть у симбіозі з іншими тваринами. Так представники роду Stenopus живуть у екосистемах коралових рифів у симбіозі з великими рибами, вони збирають з риби зовнішніх паразитів та відмерлу луску. Креветки підродини Pontoniinae живуть на губках, актиніях та морських ліліях та забарвлені під їх колір. Анемонові креветки родів Periclimenes та Hyppolysmata живуть на анемонах серед їх отруйних щупалець та живляться залишками їжі анемонів.

Линяння[ред.ред. код]

Тіло креветки вкрите панциром, який містить хітин та неорганічні речовини, що забезпечують йому міцність. Він слугує опорою для тіла креветки (зовнішній скелет), але не може рости разом з організмом тварини. Тому збільшуючи розмір тварина вимушена періодично линяти, скидаючи старий панцир та утворюючи новий. Під час линяння у панциру між головогрудьми та черевцем утворюється щілина. Креветка спочатку витягає зі старого панцира головогруди, а потім черевце. Ріст організму може відбуватись тільки у проміжок часу, поки панцир не просочений мінеральними речовинами та не став твердим.

Розмноження[ред.ред. код]

Наупліус - одна з личинкових стадій креветки

Креветки відкладають велику кількість яєць (до 150 тисяч у креветки Розенберга). Велика кількість яєць, що відкладаються, обумовлена тим, що більшість молодих особин гине на стадії личинки, лише кілька відсотків з них доживуть до дорослого стану. Личинки є дрібними планктонними організмами, які слугують їжею багатьом видам тварин. Крім того, личинки дуже чутливі до факторів зовнішнього середовища.

Яйця креветок розвиваються кілька тижнів, час розвитку залежить від температури — в теплій воді швидкість розвитку збільшується. У креветок існує турбота про потомство — самиця носить яйця на черевних ніжках, доки не з'являться личинки. Личинки пелагічні, проходять декілька стадій (наупліус, протозоеа, зоеа, мізис, декапотидна стадія). Будова личинок на перших трьох стадіях суттєво відрізняється від будови дорослої особини. Тільки на стадії мізису личинка набуває вигляду дорослої особини. Личинки досить дрібні (до кількох міліметрів), малорухливі, вони не збирають їжу активно, а збирають той корм, який торкається їх. Їжу личинок складають мікроскопічні водорості та організми до 1 мм у діаметрі. Личинки креветок та дорослі форми живуть у різних екологічних нішах та не конкурують за кормову базу.

Значення[ред.ред. код]

Траулер для лову креветок
Креветки у магазині

Креветки мають велике промислове значення, близько 300 видів представляють економічну цінність. Доля креветок становить 70% від кількості всіх ракоподібних, що виловлюються для споживання. Світовий промисел креветок становить 3,4 млн тон на рік, загальною вартістю близько 10 мільярдів доларів (за даними на 2009 рік). У деяких країнах, що розвиваються добування креветок є важливим джерелом доходу та працевлаштування. Головним регіоном вилову креветок є Азія. Доля цього регіону у промислу становить 55%. Загалом більше 100 країн експортують значні обсяги креветок. Основними ринками збуту цього продукту є США, Японія та Європа. Однак в наш час неконтрольований вилов призвів до виснаження ресурсів цих тварин, знищення придонних водоростей та деградації прибережних екосистем. Це відбувається внаслідок того, що разом з креветками під час лову до тралів потрапляє велика кількість риби (у тому числі молодь важливих промислових видів, таких як макрель, тріска, морський окунь тощо), бентичних організмів, водоростей. Ці супутні організми гинуть, крім того, гинуть молоді особини креветок, що робить неможливим відновлення їх популяції. Внаслідок цього природоохоронні організації вимагають скоротити вилов креветок та модернізувати засоби лову.

Страви з креветок поширені у кухнях багатьох країн світу. М'ясо креветок відрізняється дуже гарними смаковими якостями. Крім того, воно містить велику кількість вітаміну В12 та жиророзчинних вітамінів A, E та D. З мікроелементів креветки багаті на кальцій та йод. У продаж креветки надходять варено-мороженими або замороженими, у панцирі або очищені. На упаковці зазвичай вказують цифри, наприклад 50/70, 90/120, якими позначають кількість креветок на 1 кг ваги. Завдяки смачному м'ясу, неповторному аромату, легкості приготування, існує величезна кількість страв з цих тварин, вони є одними з найпопулярніших безхребетних організмів у кулінарії.

Деякі види прісноводних креветок є об'єктом розведення в акваріумах.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]