Гана
|
Республіка Гана |
|||||
|
|||||
| Девіз: англ. Freedom and Justice (Свобода і справедливість) | |||||
| Гімн: God Bless Our Homeland Ghana | |||||
.svg) |
|||||
| Столиця | Аккра | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Аккра, Тамале, Кумасі, Болгатанга | ||||
| Офіційні мови | англійська | ||||
| Державний устрій | Президентська республіка | ||||
| Президент Віце-президент |
Джон Драмані Магама Квесі Аміссах-Артур |
||||
| від Великої Британії | 6 березня 1957 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 238 537 км² (77) | ||||
| - Води (%) | 3,5 | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2013 р. | ▲25 199 609 | ||||
| - Густота | ▲106/км² | ||||
| ВВП (ПКС) | 2016 р., оцінка | ||||
| - Повний | $121 млрд (70) | ||||
| - На душу населення | $4390 (126) | ||||
| ВВП (номінальний) | 2016 р., оцінка | ||||
| - Повний | $38 млрд (69) | ||||
| - На душу населення | $1384 (126) | ||||
| Валюта | Седі (GHC) |
||||
| Часовий пояс | UTC+0 | ||||
| Коди ISO 3166 | GH | ||||
| Домен інтернету | .gh | ||||
| Телефонний код | +233 | ||||
Респу́бліка Га́на, або Га́на (англ. Republic of Ghana) — держава в Західній Африці, відома раніше під назвою Золотий Берег. На півночі Гана межує з Буркіна-Фасо, на заході з Кот-д'Івуаром, на сході з Того, а з півдня омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану.
Зміст
Походження назви[ред. • ред. код]
Географія[ред. • ред. код]
Держава знаходиться в Західній Африці, протяжність території з півночі на південь становить 715 км, із заходу на схід — 500 км. На півночі межує з Буркіна-Фасо (спільний кордон — 550 км); на заході — з Кот-д'Івуаром (640 км); на сході — з Того (880 км). На півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану, берегова лінія 560 км.
| ← |  Буркіна-Фасо |
|
 Кот-д'Івуар |
 |
 Того |
| ← | Гвінейська затока | → |
Геологія[ред. • ред. код]
У країні розвідані поклади золота, алмазів, бокситів, марганцю, нафти.
-
Див. також: Корисні копалини Гани
Рельєф[ред. • ред. код]
Поверхня Гани переважно рівнинна висотами 150—300 м над рівнем моря, клімат екваторіальний, мусонний. На східній околиці країни підносяться гори Того з найвищою точкою країни горою Афаджото (Афадьято) (885 м).
Клімат[ред. • ред. код]
Внутрішні води[ред. • ред. код]
Найбільша ріка — Вольта. Серед дрібніших рік виділяються Тано, Анкобра і Пра. Ріка Вольта і її притоки, особливо Чорна Вольта, Біла Вольта, Оті і Афрам, утворюють основну систему стоку. Після споруди дамби в ущелині поблизу Акосомбо в 1964 році утворилося величезне водосховище Вольта площею 8,5 тис. км². Завдяки цьому відкрилися нові перспективи для розвитку судноплавства всередині країни, прісноводного рибальства і зрошуваного землеробства. Єдине велике природне озеро Босумтві розташоване за 34 км на південному сході від Кумасі, має майже округлу форму і оточене пологими лісистими горбами висотою вище 180 м над рівнем озера.
Ґрунти й рослинний покрив[ред. • ред. код]
Більша частина Гани — савана, на південному-заході — вологі тропічні ліси. У межах території Гани відособлюють прибережний, лісовий і саванний райони, розділені невисокими лісистими уступами. На узбережжі низькі піщані пляжі межують з солоно-водними лагунами, обрамованими невеликими гаями кокосових пальм. Далі в глиб країни тягнеться плоска рівнина, місцями усіяна останцевими горбами і порости колючими чагарниками і приземкуватими деревами. Далі на півночі від цієї рівнини знаходиться лісисте плато. Це і є знаменитий західно-африканський ліс з високими густо-стоячими деревами, чия густа крона затримує яскраве сонячне світло і забезпечує в наземному ярусі вологі теплі умови, сприятливі для зростання ліан і епіфітів.
Історія[ред. • ред. код]
До 1957 року Гана була колонією Великобританії, відомою під назвою Золотий Берег. 6 березня 1957 року була проголошена незалежна Республіка Гана, президентом якої став Кваме Нкрума. Республіка й однопартійна держава створена в 1960 році. Нкрума був скинутий в результаті військового перевороту в 1966. Цивільне правління відновлене в 1969-71 роках, але закінчилося в 1979-81 через наступні перевороти.
Населення країни становить близько 23,5 млн чоловік, з яких 12,8 млн наділено виборчою правоможністю. У 1992 році на референдумі була схвалена Конституція Гани, яка визначила багатопартійну демократичну основу політичного устрою країни. За регіональними стандартами Гана є добре керованою державою зі стабільним економічним розвитком.
На президентських виборах 2008 року перемогу отримав кандидат від опозиційної партії «Національний Демократичний Конгрес» Джон Атта Міллс. Він набрав 50,23 % голосів, тоді як його суперника, кандидата від правлячої в Гані Нової Патріотичної Партії Нано Акуфо-Аддо підтримали 49,77 % виборців. Другий тур президентських виборів пройшов в Гані 28 грудня 2008 року, проте виявилось, що жоден з кандидатів не добився вирішальної переваги. Після цього було вирішено влаштувати голосування на виборчій дільниці Тейн — єдиній дільниці, де жителі країни не взяли участь у виборах через брак виборчих бюлетенів. Голосування в Тейні і стало вирішальним для перемоги кандидата від опозиції.
64-річний юрист Дж. Міллс був віце-президентом Гани в 1997—2000 роках. У 2000 і 2004 він також намагався добитися президентського крісла, проте вдалою виявилася лише його третя спроба.
Політична система[ред. • ред. код]
Гана за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Парламент[ред. • ред. код]
Політичні партії[ред. • ред. код]
На парламентських виборах 7 грудня 2000 року до парламенту Гани пройшли наступні політичні партії:
- Нова патріотична партія — 99 місць (49,5 %);
- Національний демократичний конгрес — 92 місць (46 %);
- інші[1].
Судова влада[ред. • ред. код]
Зовнішня політика[ред. • ред. код]
Українсько-ганські відносини[ред. • ред. код]
Уряд Гани офіційно визнав незалежність України 22 квітня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 17 червня того ж року[1]. Дипломатичних представництв в Україні не створено, найближче посольство Гани, що відає справами щодо України, знаходиться в Абуджі (Нігерія)[1]. Справами України в Гані відає українське посольство в Нігерії в Абуджі. В Києві діє почесне консульство Гани в Україні.
Державна символіка[ред. • ред. код]
Адміністративно-територіальній поділ[ред. • ред. код]
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 10 провінцій (англ. region), які, в свою чергу, складаються зі 138 районів (англ. district).
- Ашанті (англ. Ashanti), адміністративний центр у Кумасі (англ. Kumasi);
- Велика Аккра (англ. Greater Accra), адм. центр — Аккра (англ. Accra);
- Бронг-Ахафо (англ. Brong Ahafo), адм. центр — Суньяні (англ. Sunyani);
- Верхня Східна (англ. Upper East), адм. центр — Болгатанга (англ. Bolgatanga);
- Верхня Західна (англ. Upper West), адм. центр — Ва (англ. Wa);
- Вольта (англ. Volta), адм. центр — Хо (англ. Но);
- Східна (англ. Eastern), адм. центр — Кофорідуа (англ. Koforidua);
- Західна (англ. Western), адм. центр — Секонді-Такораді (англ. Sekondi-Takoradi);
- Північна (англ. Northern), адм. центр — Тамале (англ. Tamale);
- Центральна (англ. Central), адм. центр — Кейп-Кост (англ. Cape Coast).
Збройні сили[ред. • ред. код]
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 7 тис. військовослужбовців[1]. Загальні витрати на армію склали 45 млн доларів США[1].
Економіка[ред. • ред. код]
Гана — аграрна держава, що розвивається з розвинутою гірничодобувною (головним чином золотодобувною) промисловістю. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 59,2 млрд доларів США (72-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 2,6 тис. доларів (135-е місце в світі)[1]. Промисловість разом із будівництвом становить 25 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 37 %; сфера обслуговування — 37,5 % (станом на 2006 рік)[1]. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 15 % — промисловість і будівництво; 60 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 25 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік)[1].
Надходження в державний бюджет Гани за 2006 рік склали 3,6 млрд доларів США, а витрати — 3,9 млрд; дефіцит становив 92 %[1].
Валюта[ред. • ред. код]
Національною валютою країни слугує седі. Для підтримання дрібних племен Верхньої Західної області (зокрема Буілси), періодично випускають подарункові монети, частина коштів від продажу яких йде на становлення економіки (наприклад: плем'я Канжага — монета кебу, плем'я Нчама — монета піол).
Промисловість[ред. • ред. код]
Головні галузі промисловості: гірнича, металургія, текстильна і харчова.
Гірнича промисловість[ред. • ред. код]
У 2006 році було видобуто 2,7 млн барелів сирої нафти.
Енергетика[ред. • ред. код]
За 2004 рік було вироблено 6,5 млрд кВт/год електроенергії (експортовано 0,9 млрд кВт/год, до Того і Беніну); загальний обсяг спожитої — 7,1 млрд кВт/год (імпортовано 2 млрд кВт/год)[1]. Структура енергоспоживання (на 1993 рік): нафтопродукти — 69 %, гідроенергія — 31 %. Гідроелектростанції, побудовані на річці Вольта в Акосомбо (912 МВт) і Копонзі (160 МВт) забезпечують енергією алюмінієвий комбінат в Темі та інші промислові підприємства на півдні країни.
У 2004 році споживання нафти склало 44 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб[1].
Агровиробництво[ред. • ред. код]
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 34 % площі держави[1]. Головні сільськогосподарські культури: кава, какао, кокоси, банани, просо, сорго.
У 2006 році поголів'я великої рогатої худоби становило 2 млн голів, кіз — 3,3 млн голів, вівців — 3,3 млн.
Транспорт[ред. • ред. код]
Транспорт: автомобільний, морський, частково — залізничний, авіасполучення. Головні морські порти: Тема, Такораді. Наприкінці 1990-х років значно збільшила обсяги перевезень державна авіакомпанія «Ейр Гана», яка є основним авіаперевізником в Західній Африці і, крім регулярних рейсів в країни Європи, відкрила нові лінії в США і країни Південної Африки.
Туризм[ред. • ред. код]
У 1996 році Гану відвідало 0,3 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 248 млн доларів США[1].
Зовнішня торгівля[ред. • ред. код]
Основні торговельні партнери Гани: Нідерланди, Нігерія, Велика Британія, США, Китай.
Держава експортує: золото, какао, деревину, кольорові метали. Основні покупці: Нідерланди (12 %); Велика Британія (8 %); США (7 %). У 2006 році вартість експорту склала 3,3 млрд доларів США[1].
Держава імпортує: паливо, продукти харчування, промислові вироби. Основні імпортери: Нігерія (15 %); Китай (12 %); США (6 %). У 2006 році вартість імпорту склала 5,7 млрд доларів США[1].
Населення[ред. • ред. код]
Населення держави у 2006 році становило 22,4 млн осіб (48-е місце в світі). Головні етноси, що складають ганську націю: акан — 52,4 %, мосі — 15,8 %, еве — 1,9 %. Державна мова: англійська. У 1950 році населення країни становило 4,3 млн осіб; у 1970 — 8,6 млн осіб; у 1991 — 14,6 млн осіб. Густота населення: 83,4 осіб/км² (82-е місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 30,5 ‰; смертність 9,7 ‰; природний приріст 20,8 ‰[1].
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 38,8 % (4,4 млн чоловіків, 4,3 млн жінок);
- дорослі (15-64 років) — 57,7 % (6,5 млн чоловіків, 6,5 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,5 % (0,37 млн чоловіків, 0,42 млн жінок).
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 36 %[1]. Головні міста держави: Аккра (2,3 млн осіб), Кумасі (1,9 млн осіб), Тамале (0,5 млн осіб).
Релігії[ред. • ред. код]
Головні релігії держави: християнство — 64 % населення, анімізм — 18 %, іслам — 15 %.
Охорона здоров'я[ред. • ред. код]
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 58,9 року: для чоловіків — 58,1 року, для жінок — 59,7 року[1]. Смертність немовлят до 1 року становила 55 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місто на 800 жителів; лікарями — 1 лікар на 22,45 тис. жителів (станом на 1995 рік)[1]. Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 3,5 % від ВВП країни[1].
У 1993 році 56 % населення було забезпечено питною водою[1].
Освіта[ред. • ред. код]
Рівень письменності в 2003 році становив 74,8 %: 82,7 % серед чоловіків, 67,1 % серед жінок[1]. У країні діє обов'язкова шкільна освіта протягом 10 років
Витрати на освіту в 1995 році склали 3,3 % від ВВП, 24,3 % усіх державних громадських видатків[1].
У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Гані користувались 206 тис. осіб[1].
Культура[ред. • ред. код]
Спорт[ред. • ред. код]
Чорні зірки — одна з найсильніших футбольних команд Африки. На чемпіонаті світу з футболу в Німеччині вони єдиними серед африканських команд вийшли з групи, але програли Бразилії. На чемпіонаті Африки 2010 року вони добралися до фіналу, де поступилися Єгипту. Найуспішніше чорні зірки виступили на чемпіонаті світу в Південній. На Кубку Африканських Націй 2015 року збірна Гани дійшла до фіналу, де програла збірній сусіднього Кот-д'Івуару лише в серії пенальті.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
- (англ.) Ghana and its oil // The Economist. — 2010. — January 2nd-8 th.– P. 32.
- (англ.) Robert M. Yawson. Management of Technology in Ghana. Problems and Prospects. — 2004.
- (рос.) Абрамов В. В. Гана. — М. : Мысль, 1976. — 165 с.
- (рос.) Александровская Л. И. Гана — М. : Мысль, 1965. — 149 с.
- (рос.) Боатенг Е. А. География Ганы — М. : Издательство иностранной литературы, 1961. — 224 с.
- (рос.) Куприянов П. Гана: 50-летие независимости // Азия и Африка сегодня. — 2007. — N 6. — С. 41-44.
- (рос.) Немченко В. Гана. Президентские выборы 2008—2009 // Азия и Африка сегодня. — 2009. — N 5. — С. 37-39.
- (рос.) Немченко В. Золотой юбилей в Аккре // Азия и Африка сегодня. — 2007. — N 6. — С. 44-45.
- (рос.) Романов М. Золотая Африка // Мир Африки. — 2011. — N 1. — С. 44-51.
- (рос.) Савицкий Ю. В. Гана сегодня. — М. : Мысль, 1988. — 221 с.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття про Гану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
||||||||
