Анальгетики

Анальгетики

Анальгетики — препарати, що зменшують біль. Опіати знижують сприйняття болю й ефективні для подавлення «глибокого» внутрішнього болю. Неопіати, типу аспірину, парацетамолу і нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), знижують м'язово-кістяковий біль та перешкоджають запаленню в м'яких тканинах.

До анальгетиків (болезаспокійливих лікарських препаратів), які приймаються всередину, належать препарати опію, морфіну, похідні ароматичного ряду (пірамідон, анальгін, фенацетин та ін.), а також синтетичні болезаспокійливі засоби. Деякі болезаспокійливі засоби застосовуються для зовнішнього вжитку (кокаїн, анестезин, дикаїн та ін.). Вторинну болезаспокійливу дію мають препарати, що усувають спастичний стан кровоносних судин або м'язів (нітрогліцерин, атропін, платифілін та ін.). В хірургічній практиці широко застосовують засоби, які дозволяють запобігти болю (див. анестезія, наркоз).

Опіатні та інші наркотичні анальгетики з часом викликають звикання, це зумовлює потребу постраждалого чи пацієнта в збільшенні дози препарату для зменшення больового відчуття, можливий розвиток синдрому передозування що є небезпечним для життя.

В побуті, помилково вважають спазмолітичні препарати анальгетиками.

Інші засоби

Як фізичні болезаспокійливі засоби використовують тепло, холод, тугі пов'язки, масаж та інше.

Див. також

• Анестетики
• Мефенамінова кислота

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.