Метеорит
- Не слід плутати з Астероїдом, небесним тілом що рухається в космосі.
Метеори́т (від грец. μετέωρος, «підвішений у повітрі») — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі з космосу.
Існують різні дані про кількість метеоритів, що падають на Землю, які залежать від точності вимірювань. Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів, або 2 000 тонн на рік. Крім того, за добу на земну поверхню падає від 300 до 20 000 тонн метеоритного пилу.[1]. Більшість знайдених метеоритів мають вагу від декількох грамів до декількох кілограмів. Найбільший зі знайдених метеоритів — Гоба, маса якого (за оцінками, оскільки метеорит ніколи не зважувався) сягала 60 тонн[2].
Зміст
Загальний опис[ред. • ред. код]
Явище падіння тіла з космосу, називається метеором, якщо воно виглядає не яскравіше —4-ї зоряної величини, якщо тіло яскравіше або помітні його кутові розміри — болідом. Космічне тіло до падіння називається метеорним тілом і класифікується за астрономічними ознаками, наприклад, це може бути комета або астероїд. Аналогічні падінню метеорита явища на інших планетах і небесних тілах звичайно називаються просто зіткненнями між небесними тілами.
Основними компонентами метеоритної речовини є залізо-магнезіальні силікати й нікелисте залізо. Розповсюджені мінерали, що входять у силікати метеоритної речовини, — це олівіни (Fe, Mg)2SiO4 і піроксени (Fe, Mg)SiO3 Вони присутні в силікатах або у вигляді дрібних кристалів або скла, або як суміш із різними пропорціями.
Класифікація[ред. • ред. код]
За вмістом нікелистого заліза й силікатів метеорити поділяють на три великі категорії[3]:
- кам'яні (92% за кількістю)
- залізні (6%)
- залізо-кам'яні (2%)
Кам'яні метеорити[ред. • ред. код]
Найбільш численні кам'яні метеорити поділяють на дві групи: хондрити й ахондрити.
Хондрити[ред. • ред. код]
Хондрити названо так через наявність незвичайних включень сферичної або еліптичної форми — хондр — яких не виявлено в земних породах. Розмір хондр зазвичай становить близько міліметра, хоча буває і декілька міліметрів. Їх склад та структура свідчить, що вони кристалізувалися з розплаву[4]. Хондрити мають елементний склад, близький до складу тугоплавкої речовини Сонця, це відрізняє їх від земних порід. Їх вважають залишками протопланетної речовини, що зазнала мінімальних змін від часу утворення планет[5].
Звичайні хондрити[ред. • ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2012) |
Вуглецеві хондрити[ред. • ред. код]
Вуглецеві хондрити позначаються літерою «C». Містять багато заліза, що перебуває у зв'язаному стані в силікатах. Вони темніші, таке забарвлення вуглецевим хондритам надає мінерал магнетит (Fe3O4), невелика кількість графіту, сажі та органічних сполук.
Ахондрити[ред. • ред. код]
Група кам'яних метеоритів (близько 10%) — ахондрити. У них немає хондр і вони хімічно не схожі на хондрити. Ахондрити становлять ряд від майже мономінеральних олівінових або піроксенових порід до об'єктів, подібних за структурою й хімічним складом із земними й місячними базальтами. Вони бідні залізом і сидерофільними домішковими елементами, у них дещо різний вміст Fe, Mg й Ca. Здебільшого ці метеорити схожі на вивержені породи Землі та Місяця, що пройшли магматичну диференціацію. Вважається, що ахондрити утворилися з вихідної речовини хондритового складу в процесі диференціації, що також призвів до утворення залізних метеоритів. Ахондрити поділяють на групи за мінеральном складом. Назва кожної з груп відповідає або назві основного мінералу, або назві метеориту, який можна вважати типовим представником даної групи: оголені (97% за масою становить ортоенстатит), уреїліти (85% олівіну), діогеніти (95% ортопіроксену), говардити (40-80% ортопіроксену) і евкрити (40-80% піжоніту).
Залізо-кам'яні метеорити[ред. • ред. код]
Залізо-кам'яні метеорити поділяють на два типи, що розрізняються хімічними й структурними властивостями: паласити та мезосидерити. Паласитами називають ті метеорити, силікати яких складаються із кристалів магнезіального олівіну або їхніх уламків, укладених у суцільній матриці з нікелистого заліза. Мезосидеритами називають залізо-кам'яні метеорити, силікати яких являють собою в основному перекристалізовані суміші з різних силікатів, що входять також до складу металу.
Залізні метеорити[ред. • ред. код]
Залізні метеорити майже цілком складаються з нікелистого заліза (90-91% FeNi) з невеликими домішками фосфору та кобальту, можуть містити невеликі кількості мінералів у вигляді включень.
Нікелисте залізо (FeNi) — це твердий розчин нікелю в залізі. За високого вмісту нікелю (30-50%) нікелисте залізо перебуває, в основному, у формі теніту (γ-фаза) — мінералу гранецентрованої структури, за низького (6-7% нікелю) нікелисте залізо майже повністю складається з камаситу (α-фаза) — мінералу з об'ємно-центрованою ґраткою.
Залежно від структури, визначеної вмістом нікелю, залізні метеорити поділяють на[6]:
- гексаедрити (4—6% Ni)
- октаедрити (6—12% Ni)
- атаксити (Ni >12%).
Якщо поліровану поверхню гексаедриту обробити кислотою, зазвичай видно тонке штрихування, яке називають неймановими лініями. Добрим прикладом гексаедриту є пластина метеорита Coahuila[7].
Внаслідок обробки кислотою полірованої поверхні октаедритів утворюються відманштеттенові фігури[6].
Окремі метеорити[ред. • ред. код]
Метеорити, знайдені на території України[ред. • ред. код]
На території України зареєстровано за останні століття падіння 43 метеоритів, з них чотири — залізні[8]. Ось найвідоміші з них:
- Метеорит «Жигайлівка» — перший метеорит, знайдений на території України (упав 12 жовтня 1787 р. в Харківській губернії біля слободи Жигайлівка, тепер Тростянецького району Сумської області)[9][10].
- Метеорит «Княгиня» — упав на Закарпатті 9 червня 1866 р. Було зібрано до тисячі його масивних уламків. Найбільша частина — вагою 286 кг — нині є експонатом Віденського музею природничої історії.
- Метеорит Мигії — упав поблизу села Мигія Єлизаветградського повіту Херсонської губернії влітку 1889 року. Один з перших метеоритів, в якому виявлено хлорит, а також органічну речовину (сполучення вуглецю з воднем і киснем).[11]
- Метеорит Сухий лиман — 48 кг, знайдений на околиці Одеси в 1987 році.
- Найбільшим метеоритом в Україні й у всій Європі вважають Іллінецький[Джерело?], який упав 400 млн років тому.
Влучання метеоритів у людей[ред. • ред. код]
Перший в історії задокументований випадок влучання метеорита в людину стався 30 листопада 1954 р. в місті Силакауга, округ Талладеґа штат Алабама, США. Один з уламків метеорита Силакауга вагою 3,86 кг та розміром з апельсин, пробив дах будинку і, відскочивши рикошетом від радіоприймача, травмував сплячу жінку.
Інший випадок було зафіксовано у червні 2009 року, коли метеорит розміром з горошину врізався в чотирнадцятирічного німецького школяра Герріта Бланка, що прямував у цей момент до школи. Він влучив у руку підлітка, а потім відскочив і створив у землі кратер діаметром 30 сантиметрів. Хлопець відбувся дзвоном у вухах, який пройшов через декілька годин, і шрамом завдовжки 7,5 см на руці[12][13].
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ «Железо в космосе» — глава з книги М. О. Мезеніна Занимательно о железе. М. «Металлургия», 1972. 200 с. (рос.)
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. : ил. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.), с. 16
- ↑ Метеорити // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 282—284. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
- ↑ Хондри // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
- ↑ Хондрити // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
- ↑ а б Залізні метеорити // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 163. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
- ↑ Частина метеориту Coahuila з колекції С.-Петербурзького гірничого унверситету
- ↑ Сайт Міжнародного метеоритного товариства.
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. : ил. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.). - с. 18.
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. - с. 325. Перший український метеорит.
- ↑ Метеоритна колекція РАН (рос.)
- ↑ «На німецького школяра впав метеорит.» Відомості.UA 12 червня 2009 (укр.)
- ↑ «14-year-old hit by 30,000 mph space meteorite». The Telegraph Thursday 23 February 2012 (англ.)
Посилання[ред. • ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Meteorite |
- Астероїди і метеорити
- Метеорити Закарпаття — історія, факти, докази
- Російський сайт присвячений метеоритам (рос.)
- Експозиція метеоритів в Мінералогічному музеї імені О. Е. Ферсмана РАН.
- Польський сайт присвячений метеоритам (пол.)
- Красноярский сайт «Метеоритика и астрономия» (рос.)