Сигарета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Сигарета» перенаправляє сюди; див. також Сигарета (значення).

Сигарета — маленька тонка сигара, цигарка без мундштука.[1] Бувають овальні, круглі, з фільтром, без фільтра.

Тліюча сигарета в попільничці

Етимологія. Терміни[ред. • ред. код]

Папіроса («цигарка»), рос.  і болг. папиро́са, пол. papieros, чеськ. papirosa, papyrosa (перший варіант — з російської), словац. papirosa, серб. папироска, словен. papiróska; — запозичення з польської мови; papieros «папіроса» утворене від papier «папір» за зразком ісп. cigarros («сигари»)[2]

Сигара, сигарета, сигаретник, сигарка; — рос. сига́ра, біл. цыга́ра, пол. cygaro, чеськ. cigáro, cigara, болг. і серб. цига́ра, мак. цигара, словен. cigára; — запозичення з французької мови: фр. cigare, cigarette походять від ісп. cigarro, утвореного від слова з мови майя siqar («курити скручене тютюнове листя»).[2][3][4].

Цига́рка (застаріле цига́ра, цига́ро), цига́рник «той, хто виготовляє цигарки або торгує ними», [цигарни́к] «портсигар», цига́рниця, цига́рничка; — заст. рос. цига́рка, біл. цыга́рка, пол. cygaro («сигара»), чеськ. cigáro, словац. і в.-луж. cigara, н.-луж. cygara, болг. цига́ра («самокрутка, сигарета, цигарка»), мак. цигара («те саме»), серб. цига́р («те саме»), словен. cigaréta; — через посередництво німецької та французької мов (нім. Zigarre, фр. cigare) запозичені з іспанської мови (ісп. cigarro)[4]. Цигарка являє собою гільзу з особливою цигаркового паперу, наповнену подрібненим тютюном, на одному з кінців якої підклеєна така ж, але порожня гільза з більш щільного, подібного до картону, паперу.[5][6] (наприклад «Біломорканал»)

Мовознавець Орися Демська-Кульчицька вважає, що слово «цигарки» було штучно замінене словом «сигарети» з метою нівеляції лексичного складу української мови.[7]

Історія[ред. • ред. код]

Сигарети зобов'язані своїм походженням американським індіанцям, що першими стали загортати тютюн у солому, очерет і кукурудзяні листи. Після появи в Європі протягом майже 250 років єдиним засобом паління тютюну були люльки й сигари. При горінні сигарети утворюється понад 4000 хімічних сполук[8].

У США поширенню сигарет сприяла поява деяких нових сортів «світлого» тютюну, наприклад, «Білого Берлі», і, звичайно ж, винахід першої машини для виготовлення сигарет наприкінці 1880-х. У наступне десятиліття сигарети значно обігнали сигари за обсягом продажу. Солдати, що найчастіше не мали часу викурити сигару або трубку, стали курити сигарети.

Приблизно в цей час була заснована знаменита компанія Phillip Morris, що продає турецькі сигарети ручної скрутки. Сигарети в СзА робилися в основному з відходів виробництва інших тютюнових виробів, особливо жувального тютюну, популярного в ті дні на американському Заході.

Британська компанія Phillip Morris відкриває представництво в Нью-Йорку, де займається активним маркетингом сигарет, включаючи знамениту нині марку Marlboro.

Reynolds випускає на ринок сигарети марки Camel.

У 20-ті роки минулого століття велику роль у розвитку тютюнової індустрії стало поширення звички до паління сигарет серед жінок.

Щоб протистояти конкурентам, American Tobacco Company, виробник марки Lucky Strike, починає подібним чином рекламувати і свої сигарети, і завойовує 38 % ринку.

Виробництво[ред. • ред. код]

З 2009 року імпорт тютюнових виробів в Україну здійснюється 13 суб'єктами господарювання, виробництво здійснюється 9 фабриками, з яких 5 підприємств з іноземними інвестиціями, які виробляють 99,7 % тютюнової продукції.[9]

Станом на 2011 рік український ринок продуктивних сил номінально нараховує 27 фабрик.[10] При цьому понад 95 % загального обсягу виробництва тютюнової продукції в країні дають 10 фабрик, об'єднаних в організовану західними інвесторами асоціацію «Укртютюн».[10]

За даними асоціації «Укртютюн», в Україні станом на 2011 рік виробляється понад 100 сортів сигарет і ввозиться ще близько 30.[10] У Харкові виробляється Marlboro, L&M, Chesterhield, Bond Street. У Кременчуці почали випускати Camel, Winston, Monte Carlo, Magna і Magna Classic. У Києві й Черкасах — West, Boss, Paramount і Astor, а в Прилуках — Kent, Pall Mall.

Найбільшим виробником сигарет є Китай, який виробляє 1700 мільярдів сигарет на рік. Більшість з них призначені для внутрішнього ринку. Наступними великими виробниками є США, Росія і Японія, Нідерланди.

Докладніше: Тютюнова промисловість

Сигаретний папір[ред. • ред. код]

Докладніше: Сигаретний папір

До паперу, щоб сигарета не гасилася, додають селітру.[11] В інших випадках швидкість горіння сигаретного паперу, регулюється шляхом застосування різноманітних форм мікрокристалічної целюлози в папері.[12] Велику частину сигаретного паперу виготовляють з льону або льоноволокна. Трагакант використовують як клей при завертці сигар з листового тютюну.

Тютюнова суміш[ред. • ред. код]

Майже весь промисловий тютюн генетично модифікований.[11] Так звані полуорієнтальські сорти тютюну, які вирощуються в Україні, не завжди підходять до рецептури сучасних тютюнових сумішей, особливо це стосується ліцензійних марок і сигарет типу Light, для виготовлення яких застосовується спеціальний тютюн American Blend.[10] 93 % потреби України в тютюні становить імпорт. На відміну від Німеччини, Швейцарії та США, в Україні верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікатів у сигаретах не контролюється.[13]

Цінність тютюну залежить від вмісту нікотину та комплексу речовин, насамперед, білків та цукрів. При згорянні білкові речовини надають пекучості та відчуття гіркоти, а цукри пом'якшують смак.[14] Аромат зумовлюють ефірні олії і смоли. Для куріння використовують висушене і спеціально оброблене (ферментоване) листя тютюну.

Сигарети і папіроси повинні бути наповнені рівномірно, чому заваджають деякі частини тютюнового листка — жилки, дрібні волокна. Їх видаляють, а потім знову перетворюють в штучний листок — це і є відновлений тютюн.[15] Спочатку таку сировину відправляють в екстрактори і гарячою парою вилучають леткі компоненти. Залишається майже чиста клітковина.[15] Її промивають і формують лист у вигляді плівки. Без запаху і смаку.[15] В складі екстрагованих речовин менше шкідливих компонентів, в першу чергу важких смол — вони частково видаляються в процесі екстракції.[15] Концентратом просочують чисту тютюнову плівку, і відновлений тютюн готовий. Хоча відновлений тютюн менше шкідливий, проте при екстракції втрачається значна частина ароматичних смол.[15] Тому його не використовують самостійно, а додають до сигаретного тютюну.[15]

Добавки[ред. • ред. код]

У суміші подрібненого тютюну використовуються різні додатки — зволожувачі: пропіленгліколь або гліцерин, смакові продукти та підсилювачі: какао, локриця (екстракт локриці використовують при виготовленні тютюну вищих сортів[16]), тютюнові екстракти та різні цукри.[17]

У квітні 1994 року Департаментом охорони здоров'я та соціальних служб США схвалено створений п'ятьма найбільшими американськими сигаретними компаніями Перелік з 599 додатків до сигарет.

Розкритий сигаретний фільтр до і після куріння

Шкода здоров'ю[ред. • ред. код]

Згідно міжнародних стандартів, радянські сигарети без фільтру являлись високосмолистими (20-38 мг смоли на сигарету) і належать до категорії найбільш шкідливих.[18] Але і з фільтром радянські сигарети також відносяться до високосмолистих (15-33 мг смоли на сигарету).[18] Вміст бензапірену в радянських сигаретах в середньому в 4 рази вищий, ніж в сигаретах в США, миш'яка — в 10 разів більше, кадмію — в 5-10 разів більше, а вміст нітрозоамінів в сигаретах з фільтром більше, ніж в американських сигаретах без фільтру.[18]

Докладніше: тютюнопаління

Сигаретний фільтр[ред. • ред. код]

Фільтр зазвичай являє собою пристосування з пористого матеріалу (паперу, вати, корку) прикладене до кінця сигари або сигарети, щоб абсорбувати вологу, смолу, нікотин і різні домішки. Фільтр також може являти собою спеціальний тримач, в який вставляють сигарету або сигару (мундштук). В 1954 році в марці «Віце Рой» порожня трубка була наповнена ацетатним волокном і з тих пір такий фільтр швидко став найбільш використовуваним фільтром в тютюновій промисловості.

Фільтруючу властивість фільтрів можна підвищити змінюючи форму елементарних (ацетатних) волокон: чим більша поверхня фільтрації, тим краще. Більш простішим шляхом є збільшення довжини фільтра. Звичайна довжина фільтра складає 15-18 міліметрів. Найкращою є довжина 18 мм.

У деяких фільтрах ацетат целюлози може комбінуватись з активованим вугіллям. Вугілля дає непоганий результат, але сигарети з цим фільтром дорожчі, а деякі курці при такому очищенні тютюнового диму не отримують звичного задоволення.

У сигаретних фільтрах для розбавлення диму і для зниження концентрації шкідливих компонентів може застосовуватись додаткова подача повітря (лазерна перфорація).

турбофільтри, повітряні камери

Сигарети в Україні[ред. • ред. код]

Оподаткування[ред. • ред. код]

Ставки акцизних зборів на тютюн в 1996—1999 рр. збільшувалися щороку. Доходи бюджету від акцизних зборів в 1996 році становили 54 млн гривень, а у 1999 році — 522 млн грн..[9]
У 2000 році ставки зменшились.
У 2004 році було прийнято нову змішану систему збору акцизу, коли окрім специфічної ставки у розмірі 11,5 грн. з однієї тисячі штук для сигарет з фільтром і 5,00 грн. з однієї тисячі для сигарет без фільтру, курцям довелося платити додатковий податок.[9]

З вересня 2009 року специфічна ставка акцизу збільшилась більше чим у двічі — з 14 грн. до 30 грн. за 1000 штук, а на сигарети без фільтру — у два з половиною рази — з 5 до 12 грн. за 1000 штук. Адвалерна ставка акцизу збільшилась з 12,5 % до 16 % від вартості пачки для усіх типів сигарет.

Ціни[ред. • ред. код]

Виробництво сигарет в Україні[10]
Роки Обсяг виробництва,
млрд шт.		 Темп росту,
 %		 Відхилення,
+ , —
1990 69,4
1995 48,0 69,2 - 21,4
1996 44,9 93,4 - 3,1
1997 54,5 121,4 + 9,6
1998 59,3 108,8 + 4,8
1999 54,1 91,4 - 5,2
2000 58,8 108,7 + 4,7
2001 69,7 118,5 + 10,9
2002 81,1 116,4 + 11,4
2003 99,8 123,1 + 18,7
2004 109,0 109,2 + 9,2
2005 120,0 110,1 + 11,0
2006 120,4 100,1 + 0,4
2007 128,5 106,8 + 8,1
2008 129,8 101,0 + 1,3
2009 114,4 88,1 - 15,4
2010 101,9 89,0 - 12,6
2011 95,5 - 6,2
2012 93,9 - 1,7
2013 69,9 - 6,1
2014 67,1 - 2,5

У 2007 році українці витратили на сигарети приблизно 2 млрд доларів США.[9]

Лише за період з 2008 по 2010 рр. в Україні середня ціна сигарет з фільтром зросла більш ніж в 3 раза.[19] Частка тютюну в собівартості готової продукції становить 80-85 %.[9]

Споживання[ред. • ред. код]

Докладніше: Список країн за споживанням сигарет на особу

У 1980-х роках виробництво сигарет було стабільним — щороку приблизно 80 мільярдів сигарет.[9]

З 1991 до 1993 року виробництво тютюну унаслідок кризи зменшилось майже вдвічі, а потім почало збільшуватись і у 2001 році становило 69 мільярдів сигарет.[9]
У тих-таки 1990-х роках на ринок України почали входити міжнародні тютюнові компанії створюючи спільні підприємства з українськими тютюновими фабриками. (наприклад, «Філіп Морріс Україна» — Харківська тютюнова фабрика, ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» — спочатку ЗАТ «Р.Дж. Рейнолдс Тобакко-Кременчук», а згодом — Кременчуцька ТФ спільно з Черкаською ТФ). У 2001 році частка спільних підприємств у виробництві склала 95 %.[9] У 2006 році показник тютюнового ринку України становив 120,6 мільярдів штук сигарет, а у 2007 рік — 128,6 мільярдів штук, — відбувся зріст на 6,8 %.

Україна входила у двадцятку найбільших в світі національних ринків за об'ємом споживання тютюнових виробів і об'єм споживання постійно зростав станом на 2007 рік.[9]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна перебуває на 17-му місці серед всіх країн за кількістю споживання тютюнових виробів, що становить 1,5 % їхнього світового виробництва.[10] Якщо у світі на кожну людину доводиться в середньому 870 викурених тютюнових виробів у рік, то в Україні цей показник досягає 1500—1800 (або близько 4 — 5 сигарет у день), тобто майже в 2 рази більше, ніж у середньому у світі.[10]

Див. також: Антитютюнові компанії, Тютюновий скандал

Поширені міжнародні марки[ред. • ред. код]

Інші марки[ред. • ред. код]

Виключно внутрішні українські бренди[ред. • ред. код]

Символ перекладу
 Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена машинним перекладом або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Електронна сигарета[ред. • ред. код]

Докладніше: Електронна сигарета

Електронні сигарети можуть бути альтернативними засобами доставки нікотину у курців, і, хоча нагадують сигарети, але виробляють пар, а не дим.

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Словник української мови: Том дев'ятий С / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: І. С. Назарова, О. П. Петровська, Л. Г. Скрипник, Л. А. Юрчук — К.:"Наукова думка", 1978 (с.: 156)
  2. ↑ а б Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (с.:293)
  3. ↑ Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 — (Словники України). ISBN 966-00-0816-3 Т.5: Р-Т Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704с. — ISBN 966-00-0785-X (с.: 225)
  4. ↑ а б Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Наук.думка, 1983 — .— (Словники України). ISBN 978-966-00-0816-8
    Т.6 : У — Я / Уклад. Г. П. Півторак [та ін.]. — 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.(с.:245)
  5. ↑ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  6. ↑ Цигаркова гільза. База патентів
  7. ↑ Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду / Реєстр репресованих слів, сторінка 398.
  8. ↑ BAT December 12, 1986, Mutagenic Activity of Flavour Compounds. FN AQ2222, BN 400916808-400916815, cited in a health information web page published by BUPA
  9. ↑ а б в г д е ж и к Герасимчук В. В., Овсянніков Є. В. Проблеми розвитку тютюнової промисловості за умов політичної нестабільності // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки
  10. ↑ а б в г д е ж Долозіна І. Л. Моніторинг динаміки і тенденцій діяльності виробничих підприємств на ринку тютюнових виробів // «Прометей» — регіональний збірник наукових праць з економіки. — № 2(35), 2011
  11. ↑ а б Рудишин С. Д. Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання // Наука та інновації Науково-практичний журнал. — 2011, № 6. ISSN:1815-2066
  12. ↑ Smoking article wrapper for controlling burn rate and method for making same - Philip Morris Incorporated. Freepatentsonline.com. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2012-03-25. 
  13. ↑ Основні факти про тютюн: 2-ге вид. — К.: УІЦПАН, 2001. — 24 с.
  14. ↑ Офіленко Н. О., Кайнаш А. П., Калашник О. В., Мороз С. Е. Ринок і ресурси споживчих товарів. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 184 с. ISBN 978-966-364-920-7
  15. ↑ а б в г д е О. Либкин. Не конфликтовать, а сотрудничать / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 3. ISSN 0130-5972(с.: 67)
  16. ↑ Красный А. По Амударье за лакричным корнем / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии наук СССР. — 1972, № 1 (с.: 14)
  17. ↑ Давыдова А. Г. Эпидемиология и причины формирования аллергических заболеваний у детей и подростков / А. Г. Давыдова // Запорожский мед. журн. — 2005. — № 5. — С. 74—76
  18. ↑ а б в акад. М.Воронков, докт. мед. наук Е.Каплан, канд. биол. наук Р.Сафаев / На радость курильщикам. — «Наука и жизнь», 1992, № 07 (стор.:156-157)
  19. ↑ Жукевич О. М. Трансформація акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки Науковий журнал. — № 1 (59). — Ч 2. — 2012

Див. також[ред. • ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Cigarette

Посилання[ред. • ред. код]


Crystal Clear app korganizer.png Цю статтю необхідно дописати чи вдосконалити.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це.

Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сигарета&oldid=19226990