Китайські сузір'я
Традиційна китайска астрономія поділяла небесну сферу на окремі астеризми і сузір'я (китайською 星官 xīng guān).[1]
Ну зоряній мапі з Сучжоу, що була створена в тринадцятому столітті, за часів династії Сун, зображено 283 астеризми, що складаються з 1 565 окремих зірок. [2] Усі астеризми поділені на 4 групи - 28 домів вздовж екліптики (на відміну від елліністської астрономії, китайська базувалася на русі Місяця, а не Сонця, небесною сферої) і Три Огорожі (三垣, Sān Yuán) - райони, оточуючі Полярну зірку, що включають ті зорі, що є видимими впродовж усього року. Пізніше, за часів династії Мін, на основі европейських карт зоряного неба, була додана п'ята група з зірок південної півкулі (невидимих з Китаю), у якій виділялося ще 23 астеризми. Таким чином, можна побачити, що китайські астеризми, зазвичай, значно менші, за сузір'я у західній астрономії, яких нараховується 88.
Історія[ред. • ред. код]
Китайська система розвивалася окремо від греко-римської, принаймні з 5-го століття до нашої ери, хоча деякі зв'язки між ними існують, можливо через вавилонську астрономію.[3]
Смстема з двадцятьма вісьмома місячними домами є дуже схожою (хоча і не ідентичною) до індійської системи Накшатра, і достеменно не відомо, яка система вплинула на іншу.
Найдавніші китайські зоряні мапи відносяться до часів династії Тан. У деяких з них трапляються посилання на більш ранні роботи китайських і індійських астрономів. Найвідомішим китайським астрономом, згадки про якого зберіглися, є Ґан Де, астроном що жив у часи Воюючих Царств (5 століття до нашої ери), і описав 810 зірок у 138 астеризмах.
Три Огорожі[ред. • ред. код]
До них відносять Пурпурну Заборонену Огорожу (紫微垣, Zǐ Wēi Yuán), Огорожу Вищого палацу (太微垣, Tài Wēi Yuán) і Огорожу Небесного Ринку (天市垣, Tiān Shì Yuán).
Пурпурна Заборонена огорожа знаходиться у найпівнічнішій частині зоряної півкулі, на території сучасних сузірь Мала Ведмедиця, Дракон, Жираф, Цефей, Кассіопея, Візничий, Волопас, а також, частково, сузірь Велика Ведмедиці, Гончі Пси, Малий Лев, Геркулес.
Огоржа Високого Палацу лежить на схід і північ від Пурпурної Забороненої огорожі, і включає в себе такі сучасні сузір'я як Діва, Волосся Вероніки, Лев, і, частково, сузір'я Гончі Пси, Велика Ведмедиця і Малий Лев.
Огорожа Небесного Ринку оточує Пурпурну Заборонену Огорожу з півдня і заходу, і включає в себе такі сучасні сузір'я як Змія, Змієносець, Орел, Північна Корона, і, частково, Геркулес.
Огорожі розділенні кількома астеризмами, що мають назву "стіни", а саме:
- Ліва стіна Вищого Палацу (太微左垣)
- Права стіна Вищого Палацу (太微右垣)
- Ліва стіна Небесного ринку (天市左垣)
- Права стіна Небесного ринку (天市)
Ці астеризми не варто плутати з місячним домом "стіна".
Двадцять Вісім Домів[ред. • ред. код]
Двадцять вісім домів згруповані в Чотири образи, кожен з яких асоційований з стороною світу і порою року, і містить сім домів. Назви і головні зірки представлені в наступній таблиці:[4][5]
| Чотири Символи (四象) |
Дом (宿) | |||
|---|---|---|---|---|
| Номер | Назва (Піньїнь) | Переклад | Головна зірка | |
| Лазурний дракон сходу (東方青龍) |
1 | 角 (Jiăo) | Ріг |
α Vir |
| 2 | 亢 (Kàng) | Шия |
κ Vir | |
| 3 | 氐 (Dī) | Корінь |
α Lib | |
| 4 | 房 (Fáng) | Кімната |
π Sco | |
| 5 | 心 (Xīn) | Сердце |
σ Sco | |
| 6 | 尾 (Wěi) | Хвіст |
μ Sco | |
| 7 | 箕 (Jī) | Кошик |
γ Sgr | |
| Чорна черепаха півночі (北方玄武) |
8 | 斗 (Dǒu) | Черпак (південний) |
φ Sgr |
| 9 | 牛 (Niú) | Бик |
β Cap | |
| 10 | 女 (Nǚ) | Дівчина |
ε Aqr | |
| 11 | 虛 (Xū) | Порожнеча |
β Aqr | |
| 12 | 危 (Wēi) | Дах |
α Aqr | |
| 13 | 室 (Shì) | Табір |
α Peg | |
| 14 | 壁 (Bì) | Стіна |
γ Peg | |
| Білий тигр заходу (西方白虎) |
15 | 奎 (Kuí) | Ноги |
η And |
| 16 | 婁 (Lóu) | Окови |
β Ari | |
| 17 | 胃 (Wèi) | Шлунок |
35 Ari | |
| 18 | 昴 (Mǎo) | Голова з волоссям |
17 Tau | |
| 19 | 畢 (Bì) | Сітка |
ε Tau | |
| 20 | 觜 (Zī) | Черепаший клюв |
λ Ori | |
| 21 | 參 (Shēn) | Три зірки |
ζ Ori | |
| Кіноварний птах півдня (南方朱雀) |
22 | 井 (Jǐng) | Колодязь |
μ Gem |
| 23 | 鬼 (Guǐ) | Привид |
θ Cnc | |
| 24 | 柳 (Liǔ) | Верба |
δ Hya | |
| 25 | 星 (Xīng) | Зірка |
α Hya | |
| 26 | 張 (Zhāng) | Розгорнута сітка |
υ¹ Hya | |
| 27 | 翼 (Yì) | Крила |
α Crt | |
| 28 | 軫 (Zhěn) | Колісниця | γ Crv | |
Дивись також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ 星官 literally translates to "star official".
- ↑ Hsing-chih T'ien. and Will Carl Rufus, The Soochow astronomical chart, Ann Arbor : Univ. of Michigan Press, 1945, p. 4.
- ↑ Xiaochun Sun, Jacob Kistemaker, The Chinese sky during the Han, vol. 38 of Sinica Leidensia, BRILL, 1997, ISBN 978-90-04-10737-3, p. 7f. and p. 18, note 9.
- ↑ The Chinese Sky. International Dunhuang Project. Процитовано 2011-06-25.
- ↑ Sun, Xiaochun (1997). У Helaine Selin. Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. Kluwer Academic Publishers. с. 517. ISBN 0-7923-4066-3. Процитовано 2011-06-25.
