Китайські сузір'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Репродукція зоряної мапи з Сучжоу (13 століття)

Традиційна китайска астрономія поділяла небесну сферу на окремі астеризми і сузір'я (китайською xīng guān).[1]

Ну зоряній мапі з Сучжоу, що була створена в тринадцятому столітті, за часів династії Сун, зображено 283 астеризми, що складаються з 1 565 окремих зірок. [2] Усі астеризми поділені на 4 групи - 28 домів вздовж екліптики (на відміну від елліністської астрономії, китайська базувалася на русі Місяця, а не Сонця, небесною сферої) і Три Огорожі (三垣, Sān Yuán) - райони, оточуючі Полярну зірку, що включають ті зорі, що є видимими впродовж усього року. Пізніше, за часів династії Мін, на основі европейських карт зоряного неба, була додана п'ята група з зірок південної півкулі (невидимих з Китаю), у якій виділялося ще 23 астеризми. Таким чином, можна побачити, що китайські астеризми, зазвичай, значно менші, за сузір'я у західній астрономії, яких нараховується 88.

Історія[ред.ред. код]

Китайська система розвивалася окремо від греко-римської, принаймні з 5-го століття до нашої ери, хоча деякі зв'язки між ними існують, можливо через вавилонську астрономію.[3]

Смстема з двадцятьма вісьмома місячними домами є дуже схожою (хоча і не ідентичною) до індійської системи Накшатра, і достеменно не відомо, яка система вплинула на іншу.

Найдавніші китайські зоряні мапи відносяться до часів династії Тан. У деяких з них трапляються посилання на більш ранні роботи китайських і індійських астрономів. Найвідомішим китайським астрономом, згадки про якого зберіглися, є Ґан Де, астроном що жив у часи Воюючих Царств (5 століття до нашої ери), і описав 810 зірок у 138 астеризмах.

Три Огорожі[ред.ред. код]

До них відносять Пурпурну Заборонену Огорожу (, Zǐ Wēi Yuán), Огорожу Вищого палацу (, Tài Wēi Yuán) і Огорожу Небесного Ринку (, Tiān Shì Yuán).

Пурпурна Заборонена огорожа знаходиться у найпівнічнішій частині зоряної півкулі, на території сучасних сузірь Мала Ведмедиця, Дракон, Жираф, Цефей, Кассіопея, Візничий, Волопас,  а також, частково, сузірь Велика Ведмедиці,  Гончі Пси, Малий Лев, Геркулес.

Огоржа Високого Палацу лежить на схід і північ від Пурпурної Забороненої огорожі, і включає в себе такі сучасні сузір'я як Діва, Волосся Вероніки, Лев, і, частково, сузір'я Гончі Пси, Велика Ведмедиця і Малий Лев.

Огорожа Небесного Ринку оточує Пурпурну Заборонену Огорожу з півдня і заходу, і включає в себе такі сучасні сузір'я як Змія, Змієносець, Орел, Північна Корона, і, частково, Геркулес.

Огорожі розділенні кількома астеризмами, що мають назву "стіни", а саме:

  • Ліва стіна Вищого Палацу (太微左垣)
  • Права стіна Вищого Палацу (太微右垣)
  • Ліва стіна Небесного ринку (天市左垣)
  • Права стіна Небесного ринку (天市)

Ці астеризми не варто плутати з місячним домом "стіна".

Двадцять Вісім Домів[ред.ред. код]

Сучасна зоряна мапа що показує традиційні китайські астеризми, і 28 домами, позначеними по краю мапи.

Двадцять вісім домів згруповані в Чотири образи, кожен з яких асоційований з стороною світу і порою року, і містить сім домів. Назви і головні зірки представлені в наступній таблиці:[4][5]

Чотири Символи

(四象)

Дом (宿)
Номер Назва (Піньїнь) Переклад Головна зірка
Лазурний дракон сходу

(東方青龍)
весна

1 角 (Jiăo) Ріг
α Vir
2 亢 (Kàng) Шия
κ Vir
3 氐 (Dī) Корінь
α Lib
4 房 (Fáng) Кімната
π Sco
5 心 (Xīn) Сердце
σ Sco
6 尾 (Wěi) Хвіст
μ Sco
7 箕 (Jī) Кошик
γ Sgr
Чорна черепаха півночі

(北方玄武)
Зима

8 斗 (Dǒu) Черпак (південний)
φ Sgr
9 牛 (Niú) Бик
β Cap
10 女 (Nǚ) Дівчина
ε Aqr
11 虛 (Xū) Порожнеча
β Aqr
12 危 (Wēi) Дах
α Aqr
13 室 (Shì) Табір
α Peg
14 壁 (Bì) Стіна
γ Peg
Білий тигр заходу

(西方白虎)
Осінь

15 奎 (Kuí) Ноги
η And
16 婁 (Lóu) Окови
β Ari
17 胃 (Wèi) Шлунок
35 Ari
18 昴 (Mǎo) Голова з волоссям
17 Tau
19 畢 (Bì) Сітка
ε Tau
20 觜 (Zī) Черепаший клюв
λ Ori
21 參 (Shēn) Три зірки
ζ Ori
Кіноварний птах півдня

(南方朱雀)
Літо

22 井 (Jǐng) Колодязь
μ Gem
23 鬼 (Guǐ) Привид
θ Cnc
24 柳 (Liǔ) Верба
δ Hya
25 星 (Xīng) Зірка
α Hya
26 張 (Zhāng) Розгорнута сітка
υ¹ Hya
27 翼 (Yì) Крила
α Crt
28 軫 (Zhěn) Колісниця γ Crv

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 星官 literally translates to "star official".
  2. Hsing-chih T'ien. and Will Carl Rufus, The Soochow astronomical chart, Ann Arbor : Univ. of Michigan Press, 1945, p. 4.
  3. Xiaochun Sun, Jacob Kistemaker, The Chinese sky during the Han, vol. 38 of Sinica Leidensia, BRILL, 1997, ISBN 978-90-04-10737-3, p. 7f. and p. 18, note 9.
  4. The Chinese Sky. International Dunhuang Project. Процитовано 2011-06-25. 
  5. Sun, Xiaochun (1997). У Helaine Selin. Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. Kluwer Academic Publishers. с. 517. ISBN 0-7923-4066-3. Процитовано 2011-06-25.