Тайм (журнал)

Тайм Time
Перше число журналу, від 3 березня 1923 року
Тематика	журнал новин
Періодичність виходу	тижневик
Мова	англійська
Головний редактор	Ричард Стенгель
Засновник	Брітон Гадден Генрі Лус
Видавець	Time Inc. (1923—теперішний час) Time Warner (1990—теперішний час)
Країна видання	США
Рік заснування	1923
Обіг	4 038 509 щотижнево (США)
ISSN	0040-781X
Веб-сторінка: http://www.time.com

«Тайм» (англ. Time, дослівно — час) — щотижневий американський журнал зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Одне з найстаріших та найвпливовіших видань в США та світі, з щотижневим тиражем тільки в США, близько 4 млн примірників. Журнал також має регіональні філії — т. зв. європейське, тихоокеанське та азіатське видання. Відомий завдяки аналітичним коментарям з важливих питань світової та вітчизняної політики, рейтингам, таким як «Людина року».

Історія

Журнал заснували американські журналісти Брітон Гадден та Генрі Люс, які раніше працювали разом в газеті «Єйл Дейлі Ньюс». Спочатку, творці журналу розглядали назву «Факти», але на їх думку, ця назва була занадто серйозною — вони, натомість хотіли створити не тільки інформаційний, але й розважальний журнал. Таким чином, перший номер часопису вийшов 3 березня 1923 р. і став першим тижневим журналом у США. В сучасних рекламних кампаніях видавці журналу розшифровують його назву великими літерами Time, як (The International Magazine of Events) Міжнародний Журнал Новин.

Коли у 1929 р. Гадден помер, Люс став єдиним керівником видання. Для того, щоб збільшити обіг і тираж часопису, він залучив до керівництва виданням такі фінансові компанії, як J. P. Morgan, та Роя Ларсена. У 1929 р. Ларсен також став директором новоутвореної компанії «Time Inc.», в яку ввійшов і журнал. Завдяки вдалій рекламі на радіо та в кінотеатрах Ларсену вдалося значно збільшити обіг журналу в США і почав розповсюджувати його за кордоном. 6 березня 1931 р. була започаткована також щотижнева інформаційна 30-хвилинна програма «The March of Time» на радіостанції Сі-Бі-Ес. Вона не тільки давала анонс публікаціям в журналі, але й рекламувала саме видання. Радіопередачі продовжувалися з 1937 до 1941 р., спочатку на Сі-Бі-Ес, а пізніше і на Ен-Бі-Сі.

Коли у 1990 році «Time Warner» утворилася шляхом злиття «Warner Communications, Inc.» і «Time Inc». в її структуру увійшов і журнал, який до того входив в «Time Inc.»

Коли Time, Inc. і Warner Communications об'єдналися в 1989 році, журнал став частиною Time Warner, поряд з Warner Bros. Джейсон Мак-Манус заступив Генрі Грюнвальда в 1988 році на посаді головного редактора курирував перехід компанії, Норман Пірлстін змінив його в 1995 році.

У 2000 році журнал став частиною AOL Time Warner, яка повернулася до імені Time Warner в 2003 році.

У 2007 році Time перейшов від понеділкового розповсюдження  через підписки/газетні кіоски до графіку, де журнал надходить в продаж  в п'ятницю, і поставляється для передплатників у суботу. 

На початку 2007 року перший випуск  був затриманий приблизно на  тиждень через «редакційні зміни», у тому числі звільнення 49 співробітників. 

У 2009  було оголошено випуск  персонального друкованого журналу, Mine, зі змішаним контентом з діапазону публікації Time Warner, відбір засновувався на вподобаннях читачів. Новий журнал зустрів поганий прийом, критику, що його увага була занадто широка, щоб бути по-справжньому особистими. 

Журнал має онлайн-архів з неформатований текстом кожної опублікованої статті. Статті були перетворені в текст з відсканованих зображень за допомогою технології оптичного розпізнавання символів. Є ще дрібні помилки в тексті, як залишки перетворення в цифровий формат.

Time Inc. і Apple, підписали угоду, згідно з якою американські передплатники Time мають можливість читати версії для Ipad безкоштовно, принаймні поки компанії не розроблять  життєздатну модель цифрової підписки. 

У січні 2013 року, Time Inc. оголосила, що скоротить близько 500 робочих місць — приблизно 6 % від 8000 співробітників по всьому світу. Хоча журнал Time зберігає високі продажі, на обсяги реклами на його сторінках значно знизилися.

Також у січні 2013 року, Time Inc. оголосили Марту Нельсон першою жінкою головним редактором свого відділення журналу. У вересні 2013 Ненсі Гіббс була названа першою жінкою головним редактором журналу Time.

Розповсюдження

Розповсюдження журналу (проданий тираж в рік)

Рік	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Проданий тираж (млн прим.)	4,2	4,1	4,1	4,1	4,1	4,1	4,1	4,0	4,0	4,1	3,4	3,4	3,4

Станом на червень 2007 р. тираж журналу становив 3,4 мільйони примірників, дещо менше ніж попереднього року. Попри це, за тиражем журнал випереджує свого головного конкурента журнал «Ньюсвік».

У другій половині 2009 року журнал  знизив на 34,9 % продажі в газетних кіосках. У першій половині 2010 року був ще один спад, принаймні на третину продажів. У другій половині 2010 року, продажу журналу в кіосках знизився приблизно на 12 %, до трохи більше ніж 79 000 примірників на тиждень.

Окрім власне американського видання, журнал також одночасно виходить в Канаді, де розміщуються деякі окремі статті по канадській тематиці і місцева реклама. Європейське видання журналу «Тайм Європа» (Time Europe) має штаб-квартиру у Лондоні і розповсюджується на Близькому Сході, Африці, а з 2003 р. і в Латинській Америці. Азіатська версія виходить в Гонконзі під назвою «Тайм Азія» (Time Asia). Т. зв. південнотихоокеанське видання має головний офіс у Сіднеї і розповсюджується крім Австралії, також в Новій Зеландії та на тихоокеанських островах.

Стиль журналу

Time  від початку володів відмітним стилем письма, регулярно використовуючи зворотний прядок слів у реченнях. Це було не раз пародійовано.

До середини 1970-х років у Time був щотижневий розділ під назвою «Списки», в якому містилися короткі рецензії та / або відгуки на тодішні відомі фільми, вистави, мюзикли, телевізійні програми, літературні бестселери. Розділ був подібний до «Поточних події» в The New Yorker.

Time також відомий своєю червоною облямівкою, вперше використаною в 1927 році. Культовий червона межа була скопійована або сатиризована газетою  The Stranger в 2010 році (виходить в Сіетлі).

Червоне поле змінювалося чотири рази з 1927 року: випуск випущений незабаром після терактів 11 вересня в США мав чорну рамку, що символізувала траур. Тим не менш, це було спеціальне «екстра» видання, що швидко публікує свіжі новини; наступний регулярний запланований випуск мав червону рамку. Крім того, 28 квітня 2008 року випуск на День Землі, присвячений екологічним проблемам, мав зелену рамку. Наступна зміна рамки була 19 вересня 2011, на честь 10-ї річниці терактів 11 вересня — металево-срібний колір. Остання зміна (знову зі срібною рамкою) була 31 грудня 2012, відмітивши вибір Барака Обами як Людини Року.

У 2007 Time запровадив низку технічних змін у стилі журналу. Серед них -  зменшили розмір рамки з метою привернути більше уваги до анонсів статей, розширили стовпці заголовків, скоротили кількість неінформативних статей (featured story), збільшили розмір білого простору навколо статей, додали супровід коментарями з фотографіями письменників. Зміни зустріли як  критику, так і похвалу.

Вплив на культуру

Майже протягом десяти років, Тайм був єдиним щотижневим журналом в США, аж до появи свого головного конкурента — журналу «Ньюсвік». Незважаючи на конкуренцію, журнал залишився одним з найвідоміших і найпопулярніших у світі. Детальними коментарями про події у світі і США він до певної міри, відображав історію 20-го сторіччя.

Людина року

Був першим хто запровадив рейтинг «Людини Року». Основним критерієм рейтингу був вплив особи на зміст новин протягом року. Зокрема, «Людьми Року» за добрі чи погані вчинки були визнані такі відомі особистості, як Черчілль, Альберт Ейнштейн, Гітлер, Сталін. Цей рейтинг і правило розміщувати фото Людей Року на титульній обкладинці, стало характерною рисою журналу і було запозичене деякими іншими. Участь у рейтингу журналу, до певної міри означало визнання внеску особи в історію.

На обкладинці з'являлися не тільки особистості — у 1983 р. персональний комп'ютер був визнаний «Пристроєм Року». Тайм також був першим, хто визнав читачів журналу у рейтингу. У 2006 р. на обкладинці замість звичного зображення «Людини Року» з'явилося «You» (Ти). У 2001 р. замість очікуваного Осами Бін Ладена на обкладинці, «Людиною Року» був визнаний тодішній мер Нью-Йорку Руді Джуліані. Це викликало неоднозначну реакцію критиків, деякими вважалося, що журнал поступився журналістською етикою заради політкоректності.

Time 100

Детальніше за посиланням Time 100

В останні роки Time створює щорічний список 100 найвпливовіших людей року. Спочатку вони склали список з 100 найвпливовіших людей 20-го століття. Ці видання, як правило, мають обкладинку, наповнену фотографіями людей зі списку і присвячують значну кількість простору в журналі для 100 статей про кожну людину в списку. В деяких випадках буває більше 100 чоловік, коли дві людини  розділяють одне місце. Журнал також склав «All-Time 100 найкращих романів» і «All-Time 100 найкращих фільмів»  в 2005 році, «100 найкращих телевізійних шоу всіх часів» в 2007 і «All-Time 100 ікон стилю» в 2012 році.

Закреслена обкладинка

Протягом своєї історії у чотирьох непослідовних випадках, час випускав спеціальний випуск з обкладинкою, на якій червоний хрестик бків зображений на обличчі людини. Вперше журнал з червоним закресленням обкладинки був випущений 7 травня 1945, де був зображений червоний хрест на обличчі Адольфа Гітлера. П'ятдесят вісім років потому, 21 квітня 2003, Time випустив свою другу закреслену обкладинку з червоним хрестом на особі Саддама Хусейна, через два тижні після повалення іракського диктатора. Третій червоний хрестик  на обкладинці журналу з'явився 13 червня 2006, після смерті Абу Мусаба аль-Заркаві від авіаудар США в Іраку. Четвертий червоний хрестик мав випуск травня 2011 року, після смерті Усами бен Ладена.

Time для дітей

Time for Kids підрозділ журналу Time, який публікується спеціально для дітей і в основному поширюється в школах. TFK містить деякі національні новини, «Мультфільм тижня», а також низку статей, що стосуються масової культури. Щорічний випуск присвячується довкіллю. Випуск рідко перевищує десять сторінок враховуючи обкладинку. Він є в багатьох бібліотеках.

Штат журналу

Редактори

• Брітон Хадден (1923—1929)
• Генрі Люс (1929—1949)
• Т. С. Метьюз (1949—1953)

Керуючі редактори

Керуючий редактор	з	до
Генрі Грюнвальд	1968	1977
Генрі Мюллер	1987	1993
Джеймс Р. Гейнс	1993	1995
Джейсон Мак-Манус	1985	1987
Джим Келлі	2001	2005
Ненсі Гіббс	2005	до нині
Отто Фюербрінгер	1960	1968
Рей Кав	1979	1985
Річард Стенгель	2006	2013
Рой Александер	1949	1960
Т. С. Метьюз	1943	1949
Уолтер Ісааксон	1996	2001

Бібліографія

• Baughman, James L. «Henry R. Luce and the Business of Journalism.» Business & Economic History On-Line 9 (2011). online
• Brinkley, Alan. The Publisher: Henry Luce and His American Century, Alfred A. Knopf (2010) 531 p. «A Magazine Master Builder» Book review by Janet Maslin, The New York Times, April 19, 2010 (p. C1 of the NY ed. April 20, 2010). Retrieved 2010-04-20
• Brinkley, Alan. What Would Henry Luce Make of the Digital Age?, TIME (April 19, 2010) excerpt and text search
• Baughman, James L. Henry R. Luce and the Rise of the American News Media (2001) excerpt
• Elson, Robert T. Time Inc: The Intimate History of a Publishing Enterprise, 1923—1941 (1968); vol. 2: The World of Time Inc.: The Intimate History, 1941—1960 (1973), official corporate history
• Herzstein, Robert E. Henry R. Luce, Time, and the American Crusade in Asia (2006) excerpt and text search
• Herzstein, Robert E. Henry R. Luce: A Political Portrait of the Man Who Created the American Century (1994).
• Wilner, Isaiah. The Man Time Forgot: A Tale of Genius, Betrayal, and the Creation of Time Magazine, HarperCollins, New York, 2006

Джерела

• «History of TIME». TIME magazine.
• «Instant History: Review of First Issue with Cover». Brycezabel.com. 1923-03-03. Retrieved 2014-01-26.
• «Time's foray into personal publishing». April 27, 2009. Retrieved December 15, 2007.
• Haughney, Christine (September 17, 2013). «Time Magazine Names Its First Female Managing Editor». The New York Times.
• «The Time of Their Lives». Retrieved April 22, 2007.

Посилання

• Офіційний сайт (англ.)
• Архів обкладинок журналу з 1923 р. (англ.)