Австрійська імперія

Kaisertum Österreich Австрійська імперія ↓ 1804 – 1867 Прапор Імперський герб Гімн None Імперський гімн Gott erhalte Franz den Kaiser "Боже, бережи імператора Франца" Австрійська імперія в 1866. Столиця Відень 48°12′ пн. ш. 16°21′ сх. д. Мови Німецька, угорська, українська, румунська, чеська, словацька, словенська, хорватська, сербська, Італійська, польська, рутенська Релігії Римо-Католицька Церква Форма правління Абсолютна монархія Імператор  - 1804–1835 Франц II  - 1835–1848 Фердинанд I  - 1848–1867 Франц Йосиф I Міністр-президент  - 1821–1848 Клемент Венцель фон Меттерніх (перший)  - 1865–1867 Рихард фон Балкреді (останній) Законодавчий орган Рейхсрат  - Upper house Герренхауз  - Lower house Abgeordnetenhaus Історичний період Наполеонівські війни Новий час  - проголошення імперії 11 серпня 1804  - скасування Священної Римської імперії 1806  - створення Німецької Конфедерації 1815  - незалежність,скасування Німецької Конфедерації 1866  - Австро-угорський компроміс,1867 30 березня 1867 Попередник Наступник Габсбурзька монархія Священна Римська імперія Австро-Угорщина

Корона Австрійської імперії

Історія Австрії
Гальштатська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції (Норік • Реція)
Карантанія
Східна марка
Герцогство Австрія
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія (Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина (Цислейтанія)
Перша Австрійська Республіка
Аншлюс
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка
Портал «Австрія»

Австрі́йська імпе́рія (нім. Kaisertum Österreich) — державне утворення зі столицею у Відні, що об'єднувало спадкові володіння Габсбургів, які до цього не мали загальної назви. Існувало у 1804—1867 роках.

Коротка історія

Імперія створена 1804 року імператором Францем ІІ у відповідь на проголошення імператором Наполеона I. 1806 року під тиском Наполеона була скасована Священна Римська імперія, монархом якої традиційно був правитель Австрії.

Австрія та деякі частини Священної Римської імперії виступили проти Франції та її Німецьких союзників у складі третьої коаліції, що привело до розгрому при Аустерліці на початку грудня 1805 року. Через цю поразку, Франц II погодився на принизливий Пресбурзький мир (грудень 1805).

Відповідно до цього миру Австрія поступалась Наполеону як королю Італїї Венеціанською областю, Істрією (окрім Трієсту) та Далмацією й визнавала всі французькі захвати в Італії. Крім того Австрія втратила також усі свої володіння на захід від Каринтії, які переходили під владу головних союзників Наполеона у імперії: Баварія отримала Тіроль з Бріксеном та Трентом, Форарльберг, правобережжя Інну, Бургау та Ліндау, а також Пассау та Айхштет, відторгнуті від Зальцбургського курфюрства; Вюртемберг отримав колишні австрійські володіння у Швабії: Альтдорф, Гогенберг, Нелленбург, Ехінген та Бондорф; Баден отримав Констанц, а також територію герцоґства Брейсгау, включаючи Фрайбург та Ортенау. Більш того, імператор Франц II визнав за монархами Баварії та Вюртемберга титули королів, що вивело їх з-під влади інститутів Священної Римської імперії. Австрія також сплачувала Франції контрибуцію в сумі 40 млн. флоринів. Як компенсацію Австрія отримала відносно невелику територію, що включала Зальцбург та колишнє абатство Берхтесґаден, а для колишнього курфюрста Зальцбурзького Фердинанда Габсбурга було створено нове герцоґство Вюрцбург.

Зміни, передбачені Пресбурзьким миром 1805 р., означали кінець австрійської переваги у Священній Римській імперії та сприяли її скасуванню 1806 року.

Після поразки Австрійської імперії у австро-прусській війні 1866 року Відень вийшов зі складу Німецького союзу. 1867 року Австрійська імперія згідно з австро-угорською угодою перетворена в двоєдину монархію — Австро-Угорщину, що ділилася на землі австрійської і угорської корони як і раніше зі спільним монархом — австрійським імператором з династії Габсбургів, який автоматично одержував титул короля угорського.

Створення

Зміни складу Австрійської імперії відбулися під час конференції в Раштаті (1797–1799) і Регенсбурзі (1801–1803). 24 березня 1803 було оголошено Німецька медіатизація (нім. Reichsdeputationshauptschluss), що значно скоротило кількість територій з 81 до 3 та імперських міст з 51 до 6. Ця міра була направлена ​​на заміну старої конституції Священної Римської імперії, але фактично Німецька медіатизація була кінцем Священної Римської імперії. Через ці зміни, німецький імператор Франц II отримав титул імператора Австрії, для себе і своїх нащадків, відмовившись від титулу германо-римського імператора в кінці 1806 року.

Падіння і розпад імперії був прискорений французькою інтервенцією в імперію у вересні 1805 року. 20 жовтня 1805 австрійська армія на чолі з генералом Карл Мак фон Лейберих зазнала поразки від французької армії біля міста Ульм. Результатом французької перемоги було захоплення 20000 австрійських вояків і багато гармат. Армія Наполеона виграла чергову перемогу в битві під Аустерліцем 2 грудня 1805. У світлі цих подій, Франц II був змушений вести переговори з французами з 4 по 6 грудня 1805 року. Ці переговори були підсумовані у перемир'ї 6 грудня 1805.

Французькі перемоги заохотили правителів деяких імперських територій відстоювати свою формальну незалежність від імперії. 10 грудня 1805, герцог курфюрства Баварії проголосив себе королем, а за ним курфюст герцогства Вюртемберг 11 грудня. Нарешті, 12 грудня, маркграф Бадену привласнив титул Великого князя. Крім того, кожна з цих нових країн підписали договір з Францією і стала французькими союзниками. Пресбурзький мир між Францією і Австрією, підписаний в Пресбурзі (наразі Братислава, Словаччина) 26 грудня, розширив терен німецьких союзників Наполеона за рахунок переможеної Австрії.

12 липня 1806 було створено Рейнський союз у складі 16 держав. Ця конфедерація, під протегуванням Франції, поклала кінець Священної Римської імперії. 6 серпня 1806 Франц II визнав новий стан речей і проголосив скасування Священної Римської імперії.

11 серпня 1804 Франц II прийняв титул першого імператора Австрії, імперія простяглась від сучасної Італії до сьогоденної Польщі. Імператор також носив титул короля Угорщини, Богемії, Хорватії, Славонії і Далмації, а також був головнокомандувачем Імперської армії (нім. Kaiserlich-königliche Armee). Імперія була унітарною структурою, хоча деяку ступінь автономії залишилися у Угорщини і Тіролі .

Коронні землі

• Королівство Богемія (Königreich Böhmen)
• Королівство Угорщина (Königreich Ungarn)
• Королівство Іллірія
• Королівство Далмація (Königreich Dalmatien)
• Королівство Хорватія (Königreich Kroatien), включаючи Воєнну Границю (Militärgrenze) 1578–1871
  • Королівство Славонія (Königreich Slowenien) підпорядкування Хорватії 1744–1849; самостійне 1849–1868
• Королівство Галичини та Володимирії (Königreich Galizien und Lodomerien)
• Ломбардо-Венеціанське королівство (Lombardo-Venezianisches Königreich)
• Ерцгерцогство Австрія (Erzherzogtum Österreich)
• Герцогство Каринтія (Herzogtum Kärnten)
• Князівство Крайна (Herzogtum Krain)
• Герцогство Зальцбург (Herzogtum Salzburg)
• Князівство Сілезія (Herzogtum Schlesien)
• Герцогство Штирія (Herzogtum Steiermark)
• Герцогство Буковина (Herzogtum Bukowina)
• Князівство Трансильванія (1711-1867) (Großfürstentum Siebenbürgen)
• Маркграфство Моравія (Markgrafschaft Mähren)
• Тіроль (Gefürstete Grafschaft Tirol)
• Графство Гориця і Градишка (Grafschaft Görz und Gradisca)
• Форарльберг
• Істрія (Istrien)
• Імперське Вільне місто Трієст
• Воєводство Сербія й Банат Тімішоара (Die serbische Wojwodschaft und das temeser Banat)
• Військова границя

Див. також

• Австрійська валюта.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.