Латвія
Латвійська Республіка |
|||||
|
|||||
Девіз: "Tēvzemei un Brīvībai" (Батьківщині та Волі) |
|||||
Гімн: Dievs, svētī Latviju! (Боже, благослови Латвію!) |
|||||
Столиця | Рига (725,2 тис. мешканців) | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Рига, Даугавпілс (112 тис. мешканців), Лієпая (84,6 тис.), Єлгава (58,7 тис.) | ||||
Офіційні мови | Латиська | ||||
Етнос | 62.1% Латиші 26.9% Росіяни 3.3% Білоруси 2.2% Українці 2.2% Поляки[1] |
||||
Державний устрій | Демократія | ||||
- Президент | Андріс Берзіньш | ||||
- Прем'єр-міністр | Валдіс Домбровскіс | ||||
Незалежність | від Росії | ||||
- Проголошено | 18 листопада 1918 | ||||
- Відновлено | 21 серпня 1991 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 64,589 тис, км² (122) | ||||
- Води (%) | 1,5% | ||||
Населення | |||||
- оцінка 01.09.2011 р. | 2 067 877 (1 березня 2011)[2] (?) | ||||
- Густота | 32 0 чол,/км² (?) | ||||
ВВП (ПКС) | 2011 р., оцінка | ||||
- Повний | $34 921 млрд.[3] (102) | ||||
- На душу населення | $15 662[3] (59) | ||||
ВВП (номінальний) | 2011 р., оцінка | ||||
- Повний | $28 252 млрд.[3] (90) | ||||
- На душу населення | $12 671[3] (55) | ||||
Валюта | Латвійський лат (LVL ) |
||||
Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||||
- Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
Домен інтернету | .lv | ||||
Телефонний код | +371 |
Ла́твія (латис. Latvija), офіційна назва Латві́йська Респу́бліка (латис. Latvijas Republika) — держава в Східній Європі, на північному сході Європи. На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.
Зміст
Короткий опис
У вересні 1991 Латвія стала членом ZOPI, в 1992 — членом Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду, а в 1995 — членом Ради Європи. 29 березня 2004 Латвія приєдналася до НАТО, 1 травня 2004 стала членом Европейського Союзу.
Латвія уперше отримала державність 18 листопада 1918, відокремившись від Росії, але 17 червня 1940 була анексована СРСР, і 5 серпня 1940 увійшла до складу СРСР. 21 серпня 1991 країна відновила власну незалежність.
Географія. Природа.
Латвія розташована на крайньому заході Східної-Європейської рівнини. Більша частина території Латвії — моренна горбиста рівнина з висотами 200—300 м над р.м. Рельєф країни — це лісиста низина, болота, озера; 472 км берегової лінії. Найвища точка — гора Гайзінькалнс (у Відземе) має висоту 312 м над р.м.
Великі ріки — Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Загалом же на території Латвії понад 700 рік і річок; всі вони належать до басейну Балтійського моря. Головна ріка — Даугава (в Росії — Західна Двіна), протягом 357 км тече по території Латвії; її довжина від джерела в Росії (Тверська область) до гирла в Ризькій затоці становить 1020 км. Озера охоплюють 1,5% тер., найбільші — Лубанас, Резнас і Буртнієку.
Сільськогосподарські земельні угіддя чергуються з заболоченими місцевостями, озерами (особливо в Латгале) і змішаними (біля морського побережжя — сосновими) лісами. Клімат країни перехідний від морського до континентального.
Історія
Здобула незалежність 18 листопада 1918, наприкінці Першої світової війни. Анексована СРСР 17 червня 1940 за пактом Молотова-Рібентропа, увійшла до складу СРСР як союзна республіка. Під час Другої світової війни окупована Німеччиною, звільнена від німців у 1944. Рух за незалежність посилився в 1980-х, незалежність від СРСР оголошено в травні 1990. Радянські десантники захопили ключові об'єкти в Ризі в 1991, але після протестів місцевого населення змушені були піти; відновлення незалежності було оголошено після антигорбачовського путчу (ДКНС) в 1991 і було визнано радянським урядом і західними країнами; увійшла до складу ООН і ОБСЄ.
26 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР визнала незалежність Латвії.
Політика
Державний устрій — республіка. Глава держави — Президент. Глава уряду — Прем'єр-міністр. Законодавчий орган — однопалатний Сейм.
Членство у міжнародних організаціях — ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).
Основні політичні партії та блоки — Єдність, Центр злагоди, Союз зелених і селян, Національне об'єднання «Все для Латвії!»—"Батьківщині та Свободі/ЛННК", Партія реформ Затлерса.
Економіка
Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Головні порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6%. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина — 16,8%, Росія — 11,8%, Фінляндія — 9,5%, Швеція — 7,2%). Експорт — $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина — 15,6%, Великобританія — 13,5, Росія — 12,1%, Швеція — 10,3%). У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7.6%. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4.5%-5% в 2002 [Mining Annual Review 2002].
Див. також: Корисні копалини Латвії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Латвії, Гірнича промисловість Латвії.
Адміністративний устрій
Латвія поділяється на 110 країв (латис. novadi, однина novads) і 9 республіканських міст (латис. republikas pilsētas, однина republikas pilsēta). Краї поділяються на 494 волості (латис. pagasts).
Крім того, Латвія історично, культурно й конституційно поділяється на чотири регіони: Латгале, Земгале, Курземе, Відземе.
Демографія
Національний склад
Етнічні групи станом на 2007 рік: латиші — 59,09%, росіяни — 28,30%, білоруси — 3,7%, українці — 2,5%, поляки — 2,4% [4].
Етнічний склад Латвії за переписом 2011 року[5] | ||||
---|---|---|---|---|
Латиші (1 284 194) | 62.1% | |||
Росіяни (556 422) | 26.9% | |||
Білоруси (68 174) | 3.3% | |||
Українці (45 699) | 2.2% | |||
Поляки (44 783) | 2.2% | |||
Литовці (24 426) | 1.2% | |||
Євреї (6 416) | 0.3% | |||
Цигани (6 452) | 0.3% | |||
Інші (31 571) | 1.5% | |||
Культура
Державна мова — латиська.
Релігія
Більшість громадян Латвії є парафіянами Лютеранської Церкви. Також у Латвії поширений католицизм і зростає кількість православних (переважно за рахунок росіян).
Інше
Державне свято — 18 листопада — День проголошення Латвійської Республіки (1918 р.).
Державний прапор — Історичні писемні джерела про темно-червоний прапор з білою смугою збереглися з 13 ст., коли з таким прапором проти давньоестонських племен воювали давньолатвійські племена. Відомості історичних джерел дозволяють називати прапор Латвії одним з найстаріших у світі. Колір прапора Латвії — особливий темно-червоний, відомий у світі як «латвійський червоний» (Latvian red). Пропорції кольорів прапора 2:1:2, а довжини і ширини 2:1. Прапор разом з гербом затверджений особливим декретом парламенту Латвії 15 червня 1921 року.
Державний герб — з'явився тільки після проголошення незалежної Латвійської Республіки 18 листопада 1918 року. Герб об'єднує як символи незалежності латиської держави, так і символи культурно-історичних країв. «Сонце», яке розташоване над щитом герба, символізує національну державність Латвії. Зображення стилізованого «сонця», як знак відмінності, використовували латвійські стрільці, які під час Першої світової війни служили в армії Росії. «Сонце» зображували з 17 променями, які символізували 17 округів, населених латвійцями. Три зірки над гербом уособлюють ідею об'єднання історичних країв (Курземе-Земгале, Відземе та Латгале) в одну державу — Латвію. Старовинні геральдичні фігури, які виникли ще у XVI ст., також символізують культурно-історичні краї. Червоний лев символізує Курземе і Земгале (західна і південно-західна Латвія). Лев у гербі Курземе (Курляндське герцогство) з'являється ще у 1559 році.
Срібний крилатий казковий звір з головою орла — «гриф» — символізує Відземе і Латгале (північно-східна та південо-східна Латвія). Цей символ з'являється у 1566 році, коли нинішня територія Відземе і Латгале знаходилася під владою об'єднаної Польсько-Литовської держави. Герб Латвійської Республіки розроблений латвійським художником Ріхардсом Заріньшем.
Державний гімн. Назва гімну Латвії: «Dievs, svēti Latviju!» («Боже, благослови Латвію!»). Автор гімну — латвійський композитор Карліс Бауманіс. Вперше гімн виконувався на Першому загальному Святі латвійської пісні і танцю наприкінці червня 1873 року в Ризі. З того моменту «Dievs, svētī Latviju!» стала піснею, яка пробуджувала національне самовизнання латвійського народу. Після проголошення незалежності у 1918 році «Dievs, svētī Latviju!» стала гімном Латвії.
Див. також
Примітки
- ↑ Population Census 2011 - Key Indicators
- ↑ On key provisional results of Population and Housing Census 2011 | Latvijas statistika
- ↑ а б в г «Latvia». International Monetary Fund. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-04-18.
- ↑ http://www.np.gov.lv/index.php?en=fakti_en&saite=residents.htm Дані про населення станом на 1.04.2007
- ↑ Population Census 2011 - Key Indicators
Посилання
|
|
|
|
|
|
|
Редагування цієї статті незареєстрованими чи непідтвердженими користувачами є забороненим на даний момент. Дивіться правила захисту сторінок та журнал захисту для детальнішої інформації. Якщо ви не можете редагувати цю статтю і бажаєте внести зміни, то ви можете зробити запит на редагування, обговорити зміни на сторінці обговорення, зробити запит на зняття захисту, ввійти в систему або зареєструватися. |